Три сили. Як виховують в успішних спільнотах - Емі Чуа
Однак етнічні групи з Трьома силами не приречені на зникнення чи занепад. Існує інша болісніша й непевніша ймовірність. Коли діти в групах з Трьома силами зростають в Америці, то піддають сумніву вивчене у сімейній культурі: хто вони і як мають жити. Вони починають засвоювати американський світогляд, хоча повністю ще не американізувалися. Тому й схильні почуватися аутсайдерами як у своїй культурі, так і в більшій спільноті.
Балансування на межі культур може викликати у людей відчуття, ніби вони взагалі не належать до якоїсь групи, ніби у них немає культурної домівки. Однак таке існування здатне стати джерелом надзвичайної життєвої енергії й креативності. Воно може допомогти людям звільнитися з-під впливу обмежень культури групи завдяки відкиданню потенційних обмежень щодо своєї особистості, сексуальності, кар’єри й одночасним збереженням чільних ознак Трьох сил. Тож групи з Трьома силами в змозі відтворювати себе знову крізь покоління, а особистості здатні досягати таких форм успіху, величних або простих, які їхнім батькам навіть не снилися.
* * *
У цій книжці ми звертатимемося до культур і груп з Трьома силами, однак задля уникнення непорозумінь хочемо наголосити на двох важливих моментах.
По-перше, культура Трьох сил розвиває описані ознаки — відчуття вищості, затаєної образи, можливість витримати труднощі і т.ін. — не в усіх своїх представниках. І це нормально, адже для досягнення успіху в групі достатньо бути просто кращим за середній рівень. У 1941 році зірка бейсболу Тед Уїльямс відбивав лише чотири рази з десяти. Та позаяк для звичайного гравця Вищої бейсбольної ліги цей показник становить 2,6 разів із десяти77, Уїльямс потрапив до Залу слави, і нікому досі не вдалося зрівнятися з ним за цим результатом. Так само для шаленого підйому певної культури достатньо, щоб чотири з десяти її представників досягли успіху, якщо у середовищі загалом такого успіху досягає, скажімо, одна людина із двадцяти.
По-друге, навпаки, особистість може володіти всіма ознаками Трьох сил навіть без виховання в їхній культурі. Легенди ходили про те, якої високої думки був про себе Стів Джобс. Задовго до того, як він став знаменитим, колишня дівчина вважала, що він страждає на нарцисичний розлад особистості78. Так само відомим був його самоконтроль і прискіплива увага до деталей. Зі слів найближчих друзів: «Стів завжди відчував затаєну образу79. Десь у глибині душі Стів завжди відчував загроженість, яку йому доводилося долати і стверджувати себе. Я думаю, саме сирітство підштовхувало його у такий спосіб, якого більшості з нас ніколи не зрозуміти».
Можливо, Джобс народився із рисами Трьох сил. Можливо, як припускає його друг, свою роль зіграло те, що він був сиротою. У будь-якій родині, незалежно від походження, особливо сильна мати або батько чи навіть бабуся або дідусь можуть прищепити дитині відчуття винятковості, завищені очікування і дисципліну, створюючи щось на кшталт мініатюрної культури Трьох сил в окремо взятій домівці. Люди також здатні самостійно розвинути в собі ці риси. Виховання у культурі Трьох сил не гарантує вам нічого виняткового чи недосяжного для інших, а лише підвищує ваші унікальні можливості80.
* * *
Для кожної з передумов, закладених в основу теорії Трьох сил, наведено обґрунтований і порівняно несуперечливий масив емпіричних даних. Тут ми коротко викладемо те, що докладніше пояснимо у наступних розділах.
Результати і лабораторних експериментів, і польових досліджень81 щодо загрозливого і сприятливого впливу стереотипів неодноразово довели, що групове відчуття вищості сприяє успіху окремої людини. Загалом приналежність до групи, яка, на вашу думку, має надзвичайно високі здібності до чогось — навчання або спорту — наснажує вас здобувати кращі результати у цьому виді діяльності. Ба більше, соціологи, які спеціалізуються на іммігрантських спільнотах, виявили, що певні групи перетворюють відчуття гордості за культуру й історичну спадщину на «етнічну зброю», яка безпосередньо спонукає до вищих академічних результатів82.
Загроженість сприяє досягненням — засвідчено нещодавніми численними опитуваннями. Вони показують, що особисте відчуття недостатньої досконалості або низьких досягнень пов’язано із кращими результатами. Цей висновок підтвердили також два засадничі для двадцятого століття дослідження83 щодо людей, які стали видатними. Одне із них провів Говард Ґарднер, знаний переважно завдяки своїй теорії множинного інтелекту. Обидва дослідження показали, що відчуття загроженості, особливо якщо воно походить з дитинства, стало навдивовижу поширеним рушієм успіху. Ґарднер цитує Вінстона Черчилля:
Удари долі, кпини і глузування в юності потрібні для пробудження тієї непохитності у досягненні своєї мети і наполегливої догадливості — без цього рідко вдасться здійснити великі вчинки84.
Нині цілий підрозділ експериментальної психології присвячено феномену, відомому під різними назвами — «самоконтроль», «саморегулювання», «зміна пріоритетів», «сила еґо» або (привабливіше формулювання) — «воля»і«витривалість»85. Усі ці концепції пов’язані із контролем імпульсів у тому сенсі, в якому ми це поняття використовуємо: здатність опиратися спокусам, особливо спокусі здатися перед посталими труднощами. Результати цих досліджень — починаючи з відомого «маршмеллоу[9] тесту»86 — переконливі й натхненні. Дітлахи з сильнішим контролем імпульсів краще навчаються, у підлітковому віці рідше потрапляють до в’язниці чи вагітніють, аподорослішавши отримують престижніші роботи і вищі доходи87. У кількох дослідженнях було доведено, що воля і витривалість точніше спрогнозують оцінки і майбутній успіх, ніж рівень IQ і тести на навчальні здібності88.
* * *
На завершення цього розділу потрібно згадати про чинник, який ми не зараховуємо до Трьох сил, — це освіта. Часто говорять, що євреї й азійці стають успішними в Америці завдяки походженню з культур, які шанують освіту. Якщо
