Анабазис. Похід 10000 еллінів - Ксенофонт

схід від Сінопи (як гирла річок Фермондонта, Ірис та Галіса). ">[244], і гирла річок, спочатку Фермодонта, потім Ірису, потім Галіса і нарешті Парфенія. Оминувши останні, вони, таким чином, прибули до Гераклеї — еллінського міста, колонії мегарців, яке знаходиться в країні маріандинів[245]. /2/ Вони пристали до Ахерузійського півострова, де, як подейкують, Геракл спустився [в підземне царство] за псом Кербером[246] і де й нині показують місце спуску, завглибшки понад 2 стадії. /3/ Гераклейці прислали сюди еллінам дари гостинності: 3000 медімнів ячменю, 2000 керамій вина, 20 волів і 100 овець. У цій місцевості протікає річка на ім’я Лік, завширшки приблизно у 2 плетри.

/4/ Солдати влаштували зібрання і вирішували, чи слід решту шляху подолати суходолом чи краще їхати морем. Виступив ахеєць Лікон і сказав: «Солдати, мене дивують стратеги, які не дбають про провіант для нас: адже дарів війську не вистачить і на 3 дні, а тут нізвідки роздобути запаси для подальшого шляху. Тому я пропоную попросити у гераклейців не менше 3000 кізікінів». /5/ А інший сказав: «Ні, не менше 10000 кізікінів. Негайно ж, на цьому зібранні треба вибрати послів, відрядити їх до міста, дізнатися про відповідь гераклейців і потім зібратись на раду». Тут спочатку стали пропонувати в числі послів Хірісофа як командувача, але були й такі, які пропонували Ксенофонта. /6/ Але вони рішуче відмовилися, бо були одностайні в тому, що не слід силоміць брати в еллінського міста, до того ж дружнього, те, чого воно не дає добровільно. Після їхньої відмови послали ахейця Лікона, Каллімаха з Паррасія й Агасія із Стімфали. /7/ Вони відправилися і передали постанову війська. Розповідають, нібито Лікон навіть погрожував їм на випадок відмови у проханні. /8/ Вислухавши їх, гераклейці сказали, що порадяться з приводу цього, й одразу ж позвозили збіжжя з ланів, влаштували базар у місті, замкнули браму[247] і на міських мурах виставили озброєну охорону.

/9/ Тоді призвідці цієї справи звинуватили стратегів у тому, що ті всі зусилля звели нанівець. Аркадці й ахейці влаштували сходку і з-поміж них особливо вирізнялися Каллімах з Паррасія й ахеєць Лікон. /10/ З їхніх слів виходило те, що, мовляв, ганебно для пелопоннесців та лакедемонців служити під командою афінця, який не має у війську жодного свого загону, що злигодні переносять вони, а інші ж мають з цього зиск, і це в той час, коли вони рятують усе військо; діють, головним чином, аркадці й ахейці, решта ж не відіграє якоїсь ролі; і справді, аркадці й ахейці становили більшість у війську; /11/ тому було б розумно відокремитися від усіх інших і, обравши із свого середовища стратегів, вирушити в похід самостійно і набрати якоїсь здобичі. /12/ Це було прийнято. Аркадці й ахейці, які перебували у загонах Хірісофа й Ксенофонта, відокремилися, вибрали із свого середовища 10 стратегів і постановили виконувати те, що буде вирішено ними більшістю голосів. Відтак одновладдя Хірісофа закінчилося на шостий чи сьомий день після його обрання.

/13/ Ксенофонт же радився з тими, хто залишився, про те, яким чином здійснювати похід, вважаючи при цьому, що безпечніше вирушати спільно, а не йти кожному поодинці на власний страх і ризик. Але Неон переконав його робити похід окремо, бо він чув від Хірісофа, нібито правитель Візантія[248], Клеандр має прибути з трієрами в бухту Кальпу. /14/ Він дав йому цю пораду з тією метою, щоб вони самі і їхні солдати могли відплисти на трієрах, не думаючи про інших. А Хірісоф, розчарований і роздратований на солдатів, не забороняв Ксенофонтові діяти на власний розсуд. /15/ Ксенофонт вирішив було відплисти сам без війська, але коли він приніс жертву Гераклові-Провідникові і запитав його, що краще: вирушати із тими солдатами, які залишилися в нього, чи окремо від них, то бог на жертвах дав указівку ітим із солдатами. /16/ Тож військо розпалося на три частини: аркадці й ахейці, числом понад 4000, всі гопліти; близько 1400 гоплітів і 500 пелтастів фракійців, які служили у Клеарха, під командою Хірісофа; і близько 1700 гоплітів і приблизно 300 пелтастів під командою Ксенофонта. Кіннота була лише у Ксенофонта, а саме 40 вершників.

/17/ Аркадці, діставши кораблі у гераклейців, відпливли першими, щоб несподівано напасти на віфінців[249] і захопити якомога більше здобичі. Вони висадилися у бухті Кальпі [розташованій приблизно у середині Фракії]. /18/ Хірісоф також одразу ж вирушив із самого міста гераклейців суходолом через цю країну. Коли ж він увійшов у Фракію, то пішов уздовж берега моря, тому що захворів. /19/ А Ксенофонт, діставши кораблі, висадився на кордоні Фракії й області гераклейців і пішов углиб країни.

Розділ З

/1/ [Яким чином звільнили Хірісофа від обов’язків командувача і як еллінське військо розпалося на частини, мовлено вище]

/2/ Відокремившись, загони діяли таким чином.

Аркадці, висадившись уночі в Кальпійській бухті, попрямували