Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту - ХОН Юні

Дослівно в перекладі «мук» — це камінь, «джі» — це ножиці, а «па» — папір. (Цікаво, що в англійськомовній культурі у назві гри відрізняється послідовність елементів: англійською вона називається rock-paper-scissors, тобто «камінь-папір-ножиці».)

 

Різниця між грою «камінь-ножиці-папір» і «мук-джі-па»

 

1. У грі «камінь-ножиці-папір» обидва гравці грають в атаці, у них однакова мета: вони намагаються вибрати переможний жест. Камінь ламає ножиці, ножиці ріжуть папір, папір накриває камінь. А от у «мук-джі-па» один грає в атаці, а його суперник — у захисті. Обидва намагаються вибрати не той жест, який дає перевагу над суперником, а той самий, що й у суперника (якщо грати в атаці), або інший, ніж у суперника (якщо грати в захисті).

2. Коли в грі «камінь-ножиці-папір» обидва гравці вибирають той самий жест, вважається, що вони зіграли внічию. У «мук-джі-па» в разі однакових жестів з обох боків виграє той, хто грав у атаці, а програє той, хто грав у захисті.

3. Гра «камінь-ножиці-папір» завершується, коли один з гравців вибирає жест, який бере гору над жестом суперника. Наприклад, якщо гравець А вибирає папір, а гравець Б — ножиці, Б виграє і гра завершується. У «мук-джі-па» результат «папір-ножиці» не означає перемогу гравця з ножицями. Він означає, що в наступному раунді А має грати в захисті, а Б — в атаці. Гра не завершується, доки обидва гравці не виберуть той самий жест (наприклад, і А, і Б виберуть ножиці).

4. Гра «камінь-ножиці-папір» зазвичай завершується миттєво. Наприклад, якщо в першому раунді один гравець вибирає камінь, а другий — папір, папір перемагає. Гра триває лише один раунд. На противагу цьому, «мук-джі-па» може тривати багато раундів поспіль, перш ніж обидва гравці виберуть той самий жест.

5. Щоб ускладнити гру в «мук-джі-па», гравець в атаці мусить вигукувати позначення свого жесту («Мук!», «Джі!» або «Па!»), а от гравець у захисті має мовчати.

6. Гра «камінь-ножиці-папір» значною мірою залежить від випадковості, а от «мук-джі-па» переважно залежить від нунчі.

 

Ключ до перемоги в «мук-джі-па» — правильний прогноз щодо того, який з трьох жестів вибере ваш суперник.

Оскільки обидва гравці вибирають жести одночасно, ви маєте покладатися на нунчі, щоб спрогнозувати дії суперника.

Гравець зі швидким нунчі з виразу обличчя, реакцій і мови тіла може зрозуміти, який жест вибере супротивник. Крім того, він може помітити певну послідовність у діях іншого гравця.

Наприклад, відомо, що новачки в грі «мук-джі-па» мало коли використовують той самий жест двічі поспіль і майже ніколи — тричі. Досвідчений гравець це знає й користується перевагою.

Недосвідчені гравці зосереджуються на руці суперника. Управний гравець про це знає й зумисне спрямовує руку так, щоб суперник помилився, останньої миті змінюючи жест: наприклад, гравець виставляє руку горизонтально, створюючи враження, ніби зараз він вибере папір, а потім повертає зап’ясток, вибираючи ножиці. Досвідчений гравець дивиться на все тіло суперника, а не лише на руки.

Дуже вправні в «мук-джі-па» дітлахи, з якими я росла, мали швидке нунчі, і цей хист, вочевидь, вплинув на їхнє життя в подальшому.

(Утім, маю зізнатися: я відмовлялася з ними грати.)

 

 

Зазвичай наприкінці книги автор пише: «Ця книга не з’явилася б, якби не редактор Х», і в моєму випадку це дійсно так — на всіх рівнях. Дозвольте висловити щиру вдячність Сарі Ріґбі (Sarah Rigby), Джонові Сициліано (John Siciliano) і Піппі Райт (Pippa Wright) із видавництва Penguin Random House за те, що вони чудові наставники, геніальні редактори й загалом надзвичайно приємні люди. Низький уклін Піппі за її неперевершені літературні інстинкти — і за те, що благословила цей союз автора й теми. Джон, моя споріднена душа, таємна зброя й натхненник цього проекту, завжди безмірно підтримував мене своїм гумором, сповненими нунчі порадами та стратегічним мисленням.

 

Моя літературна агентка Ліззі Кремер (Lizzy Kremer) з David Higham Associates уже п’ятнадцять років допомагає мені уникати «гістряків». Не знаю, чим я заслужила її увагу, проте її рішення допомогти мені стало однією з найщасливіших подій у моєму житті. Маддалена Кавачуті (Maddalena Cavaciuti) і Гаррієт Мур (Harriet Moore) перейняли пристрасть і майстерність своєї вчительки. Хоча не вони вирішували, чи співпрацювати зі мною, вони доклали всіх зусиль, і я щиро їм вдячна. Дякую також Джаю Ко (Jai Ko) за суттєву допомогу з інтерв’ю.

 

Хотілося б подякувати за особисту допомогу ще багато кому, проте їх надзвичайно багато, і я не можу назвати всіх. Утім, двом людям усе ж мушу висловити найщирішу вдячність. Це Шивон Зільке (Siobhán Silke), яку я незбагненним чином не згадала в попередній книзі — це ніби забути власне ім’я. Вона піклується про те, щоб бути хорошою людиною та другом, більше, ніж я взагалі коли-небудь про щось піклувалася. І дякую Кевінові Кляйну (Kevin Klein) за те, що став для мене ідеальним першим читачем, ділився мудрістю та пригощав мене смачнючою кавою.

 

Популярне видання

 

Хон Юні

 

Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту

 

Головний редактор С. І. Мозгова

Відповідальний за випуск О. М. Шелест

Редактор М. Л. Лола

Художній редактор А. В. Бєлякова

Технічний редактор В. Г. Євлахов

Коректор О. М. Пікалова

 

Підписано до друку 02.04.2020. Формат 75х108/32.

Друк офсетний. Гарнітура «Literaturnaya». Ум. друк. арк. 9,75.

Наклад 3000 пр. Зам. № .

 

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Св. № ДК65 від 26.05.2000

61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 24

E-mail: [email protected]