Анабазис. Похід 10000 еллінів - Ксенофонт

усіх. /12/ А коли Каллімах побачив, що той випереджає його, він ухопився за край його щита. Тут їх обох обігнали Аристонім з Метидреї і потім Еврілох з Лус. Відтак всі вони стали бігти наввипередки і змагатися у відвазі і таким робом захопили укріплене місце, бо варто було одному солдатові увірватися туди, як припинилося скидання згори кам’яних брил. /13/ Тут усі побачили жахливе видовище. Жінки кидали дітей униз і потім кидалися за ними самі, і чоловіки чинили те ж саме. Лохаг Еней із Стімфали помітив, як якийсь чоловік в ошатному одязі біжить, мабуть, з наміром кинутися вниз, схопив його, щоб удержати, але той потягнув його за собою, й обидва полетіли вниз зі скелі і загинули. /14/ Тут було захоплено дуже мало людей, але багато рогатої худоби, ослів та овець.

/15/ Звідти вони пройшли через країну халібів у сім переходів 50 парасангів. Плем’я халібів у зіткненнях з еллінцями виявляло надзвичайну войовничість, вступаючи в рукопашні бої. Халіби носили лляні панцири, які сягали нижньої частини живота, а замість шкіряної поверхні панцира вони користувалися туго сплетеними мотузками. /16/ Вони носили також поножі і шоломи, а біля поясу кинджал на кшталт лаконського меча[184], яким заколювали тих, кого могли побороти, потім відтинали у них голови і відносили із собою, причому співали і танцювали так, наче за цим спостерігає неприятель. Халіби також мали при собі списи завдовжки приблизно у 5 ліктів з одним вістрям. /17/ Вони відсиджувалися у поселеннях, а коли елліни залишали їх позаду, то йшли за ними слідом, невпинно кидаючись на них ззаду. Поселення в них були укріплені, і продовольство вони позвозили туди ж; тому елліни не могли там нічого добути й харчувалися худобою, відібраною у таохів. /18/ Від халібів елліни прибули до річки Аракс, завширшки у 4 плетри. Звідти вони у чотири переходи пройшли 20 парасангів по рівнині через країну скіфінів[185] і прийшли у села; тут вони пробули З дні і запаслися провіантом.

/19/ Звідти вони пройшли у чотири переходи 20 парасангів до великого, багатого і велелюдного міста, що звалося Гімніада[186]. Правитель цієї країни надіслав еллінам провідника з цього міста, щоб провести їх через ворожу для тутешніх жителів країну. /20/ Прийшовши до еллінів, цей чоловік заявив, що він через 5 днів приведе у таке місце, звідки вони побачать море; у протилежному разі він віддасть свою голову на відруб. Ведучи шляхом, він зі входженням у ворожу скіфінам область став підбурювати еллінів палити й плюндрувати країну[187]. Відтак усім стало ясно, що він повів їх саме задля цього, а не з прихильності до еллінів. /21/ На п’ятий день вони прийшли до гори під назвою Фехес[188]. Коли солдати авангарду вийшли на гору, вони зчинили великий крик. /22/ Почувши цей крик, Ксенофонт і солдати ар’єргарду подумали, що якісь вороги напали на еллінів спереду, тоді як жителі випаленої області загрожували їм ззаду, і солдати ар’єргарду, влаштувавши засідку, вбили кількох чоловік, а кількох взяли в полон, захопивши при цьому близько 29 плетених щитів, вкритих волячою невичиненою шкірою. /23/ Тим часом крик дужчав і ближчав, бо ж загони, які безперервно підходили, починали бігти до солдатів, які, не вгамовуючись, кричали, через що вигуки гучнішали, тому що людей, які підхоплювали їх, більшало. /24/ Відтак Ксенофонт збагнув, що діється щось важливіше. Він скочив на коня і в супроводі Лікія та вершників поквапився на поміч. Невдовзі вони почули, що солдати викрикують: «Море, море!» — і прикликають до себе інших. Тут усі побігли вперед, зокрема й ар’єргард, женучи туди ж в’ючну худобу та коней. /25/ Коли всі досягли вершини, вони кинулися обіймати один одного, стратегів і лохагів, плачучи на радощах. І водночас, з невідь чийого наказу, солдати понаносили каміння і звели великий курган. /26/ На нього понакладали багато свіжозідраних бичачих шкур, дрюки та взяті у ворогів плетені щити, причому сам провідник рубав щити і підганяв інших до цієї ж роботи. /27/ Після цього елліни відпустили провідника додому, подарувавши йому із спільної здобичі коня, срібний келих, перський одяг і 10 дариків; але він найбільше просив каблучок і набрав їх чимало від солдатів. Показавши еллінам село, де вони могли розташуватися, і дорогу, яка вела до макронів[189], він із настанням вечора покинув їх і зник.

Розділ 8

/1/ Звідси елліни пройшли через країну макронів у три переходи 10 парасангів. У перший день вони дісталися прикордонної річки, яка відокремлювала землю макронів від землі скіфінів. /2/ Правобіч від них височіли найнеприступніші гори, а лівобіч протікала інша річка, в яку впадала прикордонна річка і через яку треба було перейти. Береги цієї річки були вкриті гущавиною, щоправда, з не грубими деревами. Прямуючи до річки, елліни рубали дерева, кваплячись якомога швидше вийти з цієї країни.