Будні попелястих - Василий Дмитриевич Кожелянко

європейці з індеферентних пацифістів перетворились у войовничих нащадків хрестоносців. А тут ще Америка зі своєю бузувірською мілітарною потугою. Ось так через кілька місяців фронт змінив вектор і почав стрімко пересуватись на схід.

Однієї травневої днини, якраз тоді, коли цвіли яблуні, а війська НАТО, завершивши окупацію України, перейшли в наступ далі на схід, Анна повернулась у своє рідне місто.

Відновлювалась довоєнна українська демократична влада. Уряд, який з екзилю повернувся у натовському обозі, в першу чергу проголосив державність української мови, відновлення ринкової економіки і демократичних свобод. Ґазета "Євразійька правда" поміняла орієнтацію і стала називатись "Евразійська правда".

Анна стояла на центральному майдані свого рідного міста і дивилась, як на напівзруйнованому будинку міської ради міняють прапор. Не було ні мітинґів, ні демонстрацій, просто прийшли два робітники, принесли довгу драбину, один заліз, буденно так висмикнув з гнізда червоно-попелястий прапор, кинув його донизу, а на місце встромив новенький синьо-жовтий…

Анна вже побачила своїх батьків, які щасливо пережили ці лихі зміни прапорів у селі, зустріла декого із знайомих, але Марка не знайшла. Після кількох днів пошуків за хабар в десять американських доларів у відновлюваному департаметні спеціяльної служби їй дали інформацію про нього. Він займає високу посаду в УРСР (Україно-російська самостійна республіка, що утворилась на Кубані, Доні й Ставропіллі після того, як натовці ввійшли в Москву) і разом з урядом цього бутафорського утворення перебуває у Ростові-на-Дону. Анна знала, що ця держава тимчасова, просто переможці великодушно не стали заганяти своїх противників у глухий кут, а дали їм ще трохи подихати, але вона не хотіла чекати, поки геть держава така перестане існувати і щезнуть ці смішні кордони. Якщо потрібна для поїздки в УРСР віза, то вона її отримає в МЗС!

Анна застібнулася на застібку-блискавку, обтрусилась від попелу, якого надув з поблизького згарища вітер, підхопила валізу і поволі пішла в бік вокзалу. Йшла не поспішаючи, так, аби якраз встигнути на київський потяг.

Травень, 1999

FB2 document info

Document ID: 71eeaacb-7239-40fd-a132-8a8a12d696a0

Document version: 1

Document creation date: 30 March 2013

Created using: FictionBook Editor Release 2.6 software

OCR Source: Віталій Стопчанський

Document authors :

Lykas

Source URLs :

www.kalmiyus.h1.ru

Document history:

V1.0 — Lykas (конвертация из TXT)

This book was generated by Lord KiRon's FB2EPUB converter version 1.1.3.0.

Эта книга создана при помощи конвертера FB2EPUB версии 1.1.3.0 написанного Lord KiRon.

http://www.fb2epub.net

https://code.google.com/p/fb2epub/