Українська література 17 століття - Автор невідомий
ПОЯСНЕННЯ СЛІВ
А б и з — татарський мулла А б і є — одразу, зненацька; знову А б о в і м — бо
Авва — отець, настоятель монастиря
А з а ж — хіба ж, чи ж А з а ж т е — хіба ви А з а л і — чи, хіба Акафіст — церковний піснеспів Альбовім — бо, оскільки Алькоран (коран) —священна книга мусульман Амбон (амвон)—підвищення в церкві перед вівтарем Анафема — прокляття, відлучення від церкви Ангели — у міфології іудаїзму, християнства й ісламу створені богом безплотні істоти, наділені свободою волі і здатні вістити людям волю божества; християнське богослів’я розподіляє їх на дев’ять «чинів», згрупованих у три «лики»: 1) серафими, херувими, престоли; 2) господства, сили, власті; 3) начала, ангели, архангели Ані — аж ніяк А н і м — ані, аж ніяк Аннати — данина, яка виплачувалася папському престолу кожним католицьким єпископом чи настоятелем монастиря при обійманні відповідної посади; дорівнювала річному доходові' єпископа чи настоятеля
Антифон — почерговий спів двох хорів або соліста й хору під час богослужіння Аплікувати — застосовувати, практикувати А п о с т а т —- відступник А р а в і т — араб, аравієць Артикул — твір, розділ, параграф
Архангел — ангельський чин Арцібіскуп — архієпископ А саул (осаул, осавул) —козацький старшина Аспід — отруйна змія; переносно — лиходій, чорт А с п р а — дрібна турецька монета
Баввохвальство — ідолопоклонство, поганство Бадання — звідання, дослідження
Б а з н и к — бузина Бандолет — ремінь через праве плече, до якого кріпилася холодна зброя; різновид турецької вогнепальної зброї — короткі карабіни Барва (барма) — одяг Бардачниця (барделя) — солом’яне сідло, обшите грубим полотном; держално бардаша (бердиша) — сокири із закругленим, у формі півмісяця, лезом Бахматий — татарський кінь Баша (паша) — турецький воєначальник Бебряний — шовковий Безе ц насть—ницість, підлість, мерзенність, безчесність Бенкарт —байстрюк Б и л е — аби
Бинамній — принаймні Бісен — скажений Біскуп — єпископ Блавати — блакитні шовки Б л и з н а — пошкодження, шрам Блюзнити — богохульствувати, святотатствувати Бовван — ідол
Бовім —бо, тому ш.©* оскільки Б р і й н а — брама Бров а р н и к — пивовар Бр оїт и -*— коїти, чинити
Буди — хай буде Бунчук — військова регалія, символ гетьманської влади Б у р м и с т р — виборний голова міського самоврядування, магістрату; помічник війта у містах, яким було надане магдебурзьке праве Бута — пиха, гонор; жаль, туга, скорбота
Вадацтво — полювання Валечний — войовничий Валка — війна Валь чи ти — воювати Василиск — змія, ящірка; міфічна істота, напівптах-напівзмія,
з дівочим обличчям і волоссям, із зміїним хвостом і пташиними крилами, здатна убивати поглядом Васнь звада, свара В е д л є - згідно, відповідно до Ведлуг — згідно, відповідно до В е л б у д — верблюд Вели це — дуже
Вельце— вельми, багато, вкрай, дуже, великою мірою Венерувати — пускатися в любовні пригоди, займатися любощами Вертоград — сад Верштат майстерня, верстак, знаряддя Ветувати — забороняти; мстити-ся, виміщати, воздавати; надолужувати
Венц — так, же, отже, отож Вибадуватися — добувати відомості, досліджувати В и б р а н и і — ополченці, піші воїни
Виволивати — виганяти Видок — видіння, видиво, бачення; видовище; привид Ви коптерфектувати — змалювати, спортретувати Вимантити — викрутитись Виточати'— змушувати, вимагати
Витрутити — виштовхати Вифікглюватися — викрутитися
Вицвічоний — освічений, обізнаний; вихований В и я — шия; до вия — по шию В і а ш е — звивали Візир (везир, вейзер)—найвищий титул султанського двору; ве
ликий візир — заступник султана, голова уряду, охоронець султанської печаті Війт — спадкова посада у містах і селах з магдебурзьким правом В і р е — переговори Вісти, в і м — знати, знаю Вкрутний (окрутний) — жорстокий
Власті — ангельський чин В л о х и — Італія В л о ч н я — спис Внет — одразу, миттю В н і м а н н є — думка, судження, здогад
Воводяй — той, що вводить Воєвода — керівник найбільшої адміністративної одиниці в Речі Посполитій; в Російській державі — воєначальник, представник царського уряду, зокрема на Україні в XVII—XVIII ст.
В о ї — воїни Вонность — пахощі Вонпити (вонтпити) — сумніватися, вагатися Вонхати — нюхати Воскра й —скраю Вотовати (вотувати) — голосувати; давати обітницю; приносити дар
В с п а к — навпаки Вспаиялий — гарний Всчатися — зчинитися В т е к и — навтьоки В т р о п и — вслід, навздогін Вуй — дядько, брат матері В ц а л є — в цілому, загалом Вшелякий — всякий Вшетеченство (вшетечность) — розпуста В ш и т к о — усе
В шок (вшак) — адже, же, оскільки, все ж Вщинати — вчиняти, зчиняти
Гавурський (гявурський) — не-магометанський, неправовірний, християнський Гафовання гаптування Г е л ь м — шолом Генеральний підскарбій вищий урядовець гетьманської адміністрації на Лівобережній Україні XVII—XVIII ст„ який відав фінансами Г е р е з і я — єресь
Глаголи — слова, мова Г н у с — гидь; дрібні тварини чи комахи; переносно: ледар, гультяй, нечупара
Голдовний— прихильний, поштивий; підданий, підвладний, полонений Г о л і н а т — довгоногий Голкувати — колоти Голови (в головах) — на вищому рівні
Г орливость — гаряча любов, ревність, старанність, завзяття Горні — ті, що у вишині; небесні Господства — ангельський чин Г рот — вістря зброї Г у т а — плавильня Гуф — військовий загін; громада, юрба
Г яу р — собака; переносно зневажливе визначення немусульманина
Деісус — ікона із зображенням Ісуса Христа, матері божої та Іоанна Предтечі; ряд ікон, в якому вміщений власне деісус; увесь багатоярусний іконостас Дельва — бочка Денунція — судовий допит Державець (намісник) — шляхтич Великого князівства Литовського
Десниця — права рука Деспект — образа Десперація — відчай Деспот — владика, государ Дидаскал — учитель Диспенсація — дозвіл на одруження Д і в и я дівочої Діло — гармата
Д і о ц е з і я — округа, єпархія, єпископство Д л у г —