Індоарійські таємниці України - Степан Іванович Наливайко

до імені Ранавіра, як і Самараджіта до Ранаджіта (укр. Ранджида) — «Битвозвитяжний». Самарасінха, «Лев битви» (лев — символ могутності і уособлення царя, правителя). Ім’я Самара мала низка міфічних й епічних персонажів. Як компонент виступає в іменах богів: Самарендра — «Індра війни», тобто «Бог війни»; Самарамардана, «Смертельний у битві» — Шіва (санскр. mardana споріднене з укр. мерти, вмирати, смерть). Військовий термін самарамурдган — «центр бою» (досл. «обличчя бою») цікавий тим, що виявляє деякі несподівані нюанси. Зокрема, той, що санскр. murdhan, murdha — «лик», «обличчя» споріднене з укр. морда, яке в слов’янських мовах прибрало дещо негативного відтінку, а в санскриті й сучасних індійських мовах цілком нормальне слово. З іншого боку, мурдга споріднене зі словом мурті — «зображення (бога)», досл. «лик (бога)». Тож індійське прізвище Крішнамуртін, Крішнамурті, яке означає «Лик Крішни» або «Втілення Крішни» (саме слово крішна означає «чорний», а Крішна зображається темносинім) — цілковитий семантичний двійник російському прізвищу Черномирдін, що його, зокрема, має нинішній посол Росії в Україні.

У зв’язку з воїнським іменем Самара цікаво, що в Україні є низка назв Самара, Самарка, Самарева, Самарська, Самарчак, Самарчук тощо, особливо в басейні Дніпра, Сіверського Дінця й Азовського моря, тобто якраз там, де фіксуються індоарійські сіндо-меотські племена (СГУ, 485). На означення Самари, лівої притоки Дніпра, подано форми Сомар і Свята Ріка, а це може свідчити за те, що в назві відбився священний для ведійських індійців трунок — сома і що ця річка відігравала важливу роль в уявленнях насельників Давньої України. В Індії є річки, у назви яких входить слово сома: Сомалата, Сомавалларі — назви священної для індійців ріки Ґодаварі; Сомасута, Сомодбгава — назви священної ріки Нармади; Сомасіндгу (також ім’я Вішну), де sindhu — «ріка», «Сінд», за якою названі сінди та їхня країна Сіндика (їх на терені історичної Украни було навіть дві, одна — в низів’ях Дніпра, друга — на теперішній Кубані). Саме із Сіндгу, через іранське посередництво, Індія стала відома світові під назвами Хіндустан, Індостан, Індія.

Сома також — інше ім’я Чандри-Місяця, а в Україні досить рясно <415> назв і прізвищ на Шандр, спорідненого з інд. Чандра — «Місяць».

Сантавіра — «Святий герой», «Герой-подвижник». Санскр. santa — «подвижник», «відлюдник», «набожна людина». Санта звали батька царя Шраваса. Санскр. shravas тотожне нашому слав в іменах і назвах, тобто Шравас — це Слава.

Імен із компонентом Санта небагато.

Сарвавіра — «Всегерой». Санскр. sarva — «все», «весь», «цілий». Ім’я Сарва мають Крішна, Вішну й Шіва, а також ріка, згадувана в пуранах. З Крішною пов’язані імена Сарва-дашарха-ґарта — «Захисник усіх дашархів», Сарва-ядава-нандана — «Нащадок усіх ядавів». Особливо поширений компонент в іменах Шіви: Сарвада — «Вседайний», Сарвадева — «Всебог», Сарвадгарін — «Вседержитель» (dharin — «держець», «тримач»), Сарвапавана — «Всеочисник», Сарваваса — «Всеосельний», «Повсюдний» (санскр. vasa споріднене зі слов. весь — «село»), Сарвавадін — «Всевідаючий», «Всевідо» або «Всеповідуючий» (пор. укр. відати, яке має значення і «знати», і «оповідати»); Дурґа, дружина Шіви: Сарвеші, Сарвешварі — «Богиня всіх», Сарвані — «Вседосконала», Сарваджня — «Всезнаюча» (санскр. jnyana, синонім — vidya, тотожне укр. знання, синонім — відання) тощо (HN, 374–376).

З інших імен: Сарвашравас — «Всеславний», «Всеслав»; Сарвакарма, «Всечинець», «Всероб» — внук ведійського царя Судаса; Сарва-кама-дуґха, «Всіма-бажаннями-дійна» (санскр. dugha від санскр. duh — «доїтися», «давати молоко», а також — «сповнювати бажання») — ім’я чарівної корови, дочки Сурабги, праматері корів. Чотири доньки-корови Сурабги живуть у чотирьох сторонах світу й підтримують кожна свою сторону. Сарва-кама-дуґха підтримує північну сторону світу — найбільш благочестиву, охоронцем якої є Кубера, бог багатства. Батьком Кубери й Равани був мудрець Вішравас (слов. Віслав, Веслав, жіночий варіант — Віслава); бог кохання Кама, ім’я якого відбите в іменах боспорських цариць Камасарія і Комосарія (IV ст. до н.е.), має і ім’я Сарватапана — «Всепалитель» (санскр. tapana — «жара», «спека» від санскр. tap — «бути гарячим», «гріти», споріднене з укр. топити — «розводити вогонь», «нагрівати» й тепло, теплий); Сарвадаман — «Всескоряючий», син царівни Шакунтали й царя Душ’янти, за іншим іменем якого — Бгарата названа країна, відома світові як Індія.

Сатавіра — «Істинний герой». Санскр. sata — «дійсний», «істинний», «справжній», «надійний», споріднене з укр. суть — «істина», <416> «правда», посутній — «істинний», «справжній». Досить поширений компонент в іменах: Сатачіта — «Істинномудрий», Сатадева — «Істинний бог», Сатапала — «Істинний захисник», Сатарупа — «Справді прекрасний», Сатавант — «Правдивий» тощо. За своїм предком Крішна мав ім’я Сатвата, а ядави-данави й собі мають назву — сатвати, тобто «чеснотливі», «істинні», «правдиві». Балтійські ятвяги-дайнови теж мають третю назву — судовити, судова.

Ім’я Саті (жіноча форма від sata) — «Істинна», «Віддана» мала донька бога-отця Дакші, яка всупереч батьковій волі забажала вийти заміж за Шіву. Розгніваний Дакша не запросив Шіву на жертвоприносини, а Саті від ганьби кинулася в жертовне багаття. Знетямлений Шіва відтяв Дакші голову і з безживною дружиною на руках почав несамовитий танок. Щоб припинити його, Вішну розітнув тіло Саті на 50 частин, які впали в різних частинах землі й стали місцями прощі. Згодом Саті відродилася до життя вже як Ума, дружина Шіви.

Терміном саті означається чеснотлива дружина, віддана чоловікові, а також звичай самоспалення вдови на поховальному багатті загиблого чи померлого чоловіка (заборонений законодавчо 1829 р.). З компонентом Саті утворено низку імен, зокрема, на означення Шіви: Сатінатха — «Владика Саті», Сатіндра — «Індра (тобто Цар) Саті» тощо.

Саувіра — «Сувірин», «Належний Сувірі». Див. Сувіра. Елемент Саувіра найчастіше входить в імена на означення Джаядратхи, знаменитого царя сіндів-сувірів, ім’я якого означає «Переможна колісниця». Джаядратха — один із претендентів на руку царівни Драупаді, яка стала спільною дружиною п’ятьох братів-пандавів, оскільки змагання на її сваямварі виграв Арджун, наймогутніший із пандавів. Джаядратха і його плем’я билися проти пандавів на боці кауравів. Оскільки його країна мала назви Сіндгу й Саувіра, як і його народ, то Джаядратха мав імена Саувіраджа — «Народжений Сувірою», Саувірараджа — «Цар Саувіри (країни)», Сіндгупаті — «Владика Сіндгу (країни)», Сіндгураджа — «Цар Сіндгу», Сіндгу-саувіра-бгарта — «Захисник сіндгу-сувірів» тощо. Є також жіноче ім’я Саувірі — «З роду Сувіри» або «Сувірка» чи «Сіндянка» (HN, 384, 389).