Індоарійські таємниці України - Степан Іванович Наливайко

Ім’я Дгармаратха означає «Колісниця Дгарми», де Дгарма — бог правосуддя і справедливості Яма (пор. численні Ямполі в Україні), а дгарма — релігійні й моральні приписи, викладені в дгармашастрах — давньоіндійських писемних пам’ятках. Ім’я Дгарма утворене від санскр. dhar, спорідненого з укр. «держати» (звідки й держава, державець, державник тощо), воно може мати й форму Дгамма. Тобто Дгармаратха тотожне Дгаммаратха, Дгаммаратх. Що спонукає співвіднести з ним слов’янське ім’я Домарад. Якщо ці імена справді споріднені, то так само можуть бути споріднені й інші індійські та слов’янські імена. Наприклад, індійське Дгармаґірі — «Гора/Оплот дгарми/віри» й слов’янське Домажир (jir у памірських мовах — «гора», воно тотожне санскр. giri й укр. гора). Ім’я Дгармаратха-Дгаммарат<322>ха-Дгаммаратх, як і Деваратха — Деваяна, може мати свого двійника Дгармаяна-Дгаммаяна-Дгаммаян. А він і собі знаходить слов’янського родича — ім’я Даміан, Даміян, укр. Дем’ян. Тобто ім’я Даміан, Даміян, Дем’ян, не зовсім зрозуміле дослідникам (ЕСУМ, ІІ 32), може тлумачитися як «Колісниця дгарми/віри», де дгарма означує всю сукупність релігійних, моральних та етичних норм, яких людина має дотримуватися в житті, тобто норми людської поведінки в суспільстві.

Термін ratha пов’язаний переважно з воїнським станом і з конем, а yana — з селянським і волом, биком. Тому елемент ратха значно частіший у кшатрійських іменах, аніж яна у селянських. Проте обидва слова — синоніми, й коли існує ім’я з одним із цих компонентів, то може існувати і його паралельна форма.

Слово ратха вживається з іменами богів і на означення богів. Коли воно вживається з іменем якогось божества, то позначає або інше божество, або якусь реалію, пов’язану з ним:

Бгаґаратха — «Колісниця щастя», де санскр. Bhaga (хінді Bhag) — бог щастя, добробуту й благополуччя, споріднене з нашим бог. В Індії є річка Bhaga (хінді Bhag), а в Україні — Буг (давні фіксації — Бог). Бгаґа зливається з іншою річкою, що має назву Чандра, і далі обидві течуть одним руслом і під спільною назвою Чандрабгаґа. Індійська Чандра теж має українську родичку — річка й село Шандра є в Миронівському районі на Київщині.

Бріхадратха, «Величезна колісниця» — ім’я Індри, царя богів і ватажка небесного воїнства; Вішнуратха, «Колісниця Вішну» — Ґаруда, їздовий птах Вішну; Чітраратхі, «Блискучоколіснича» — одне з імен богині-воїтельки Дурґи, дружини Шіви; Шіваратха — «Колісниця Шіви» тощо. Із Сонцем пов’язані імена Авіратха — «Сонячна колісниця», Діваратха — «Денна колісниця», Дівіратха — «Небесна колісниця», Равіратха й Ушадратха — «Колісниця Сонця», Чітраратха — «Сяюча колісниця», Шучіратха — «Ясна колісниця».

Надзвичайно поширене ратха в іменах царів, причому воно часто має при собі якийсь числівник. З чого видно, що колісниця відігравала колись величезну роль, а могутність царя визначалася кількістю колісниць.

Атіратха (санскр. ati споріднене з рос. очень) й Багуратха — «Багато колісниць» (санскр. bahu, bahuta — «дуже», «багато»).

Аштаратха — «Вісім колісниць». Мав син царя Бгімаратхи.

Дашаратха — «Десять колісниць». Його мав батько Рами, героя «Рамаяни», який і сам має ім’я Падмаратха — «Лотосова колісниця» (санскр. padma — «лотос»). <323>

Наваратха — «Дев’ять колісниць». Мав батько Дашаратхи (санскр. nava, navaka, хінді navak — «дев’ять» і водночас «новий», пор. укр. прізвище Новак).

Шатаратха — «Сто колісниць» (санскр. shata — «сто»), царське ім’я. Воно, можливо, проливає світло на одне українське прізвище, коли зважити, що ratha тотожне yanа (yan). Тож воїнське ім’я Шатаратха може мати й форму Шатаяна, Шатаян. А по-українському це б звучало Стоян. Дотеперішнє тлумачення цього слов’янського імені й українського прізвища від дієслова стояти викликає серйозні сумніви через брак переконливої аргументації і вмотивованості.

Підтримує нове тлумачення прізвища Стоян і гідронімний факт. Компонент shata — «сто» містить індійська річкова назва Шатадру, досл. «Стобіжна», «Стострумкова», «Стопотічна». Шатадру (зараз Сатледж), одна з річок у Пенджабі (Пенджаб — «П’ять річок», а Шатадру — одна з п’яти річок, що творять цю назву). І вона має свого українського двійника — річку Стоход, притоку Прип’яті. В назвах Шатадру й Стоход перші компоненти (Шата й Сто) мають спільне походження й однакове значення — вони етимологічно тотожні. Компоненти ж ход і дру тотожні значеннєво, бо санскр. dru означає «іти», «плинути», «бігти» (СРС, 292). Воно споріднене з рос. удрать, удирать, давать драла (деру) й наявне в слов’янських гідронімах Драва, Дрина, Дрипа, Друть та ін.

Судячи з імен, до повозів і колісниць причетні не лише воли й коні, а й різна лісова звірина, птахи й навіть плазуни.

Агіратха — «Змійна колісниця», ім’я царя в індійському епосі. Санскр. ahi — «змій» споріднене з укр. вуж, рос. уж. Ім’я Агіджіт — «Переможець Агі» мають Індра й Крішна. Врітра, злий демон, який символізує зиму і якого здолав у двобої Індра, теж Агі — «Змій», «Вуж». Врітра фігурує в українському фольклорі як злий цар Ворот або Воротар. Перемога Індри над Врітрою символізує настання весни, Новий рік.

Маюраратха — «Пав’яча колісниця» (санскр. mayura, хінді mayur — «павич», «пава»). Ім’я Сканди, бога війни, сина Шіви (уособлює в тризубі середнє вістря) і Парваті. Павич — національний птах Індії і їздовий птах Сканди. Павине пір’я — неодмінна деталь зачіски Крішни.

Мінаратха — «Риб’яча колісниця». Це ім’я має в епосі цар, а його син — Сатьяратха, «Колісниця правди» (санскр. satya — «істина», «правда» споріднене з укр. суть). Санскр. mina, хінді min — «рибина» (пор. укр. минь; назва ця вважається праслов’янським запозиченням із фінно-угорських мов; <324> ЕСУМ, ІІІ 463). Рибина — атрибут індійського бога кохання Ками, через що він має імена Мінадгваджа — «З рибиною на стязі», Мінакетана, Мінакету — «Рибоемблемний» тощо. Жіноче ім’я Камасарія, в яке входить компонент Кама, мало дві боспорські цариці IV–III ст. до н.е. Санскритська назва сузір’я Риб — Міна. Є богиня Мінакші — «Рибоока», іпостась богині Парваті, дружини Шіви.

Мріґаратха — «Сарнова колісниця»