Третя крапля магії - Лариса Лешкевич

– Так! Вибору немає! Але як умовити Айну допомагати мені? – Теумар у хвилюванні заходив по кімнаті.

Мер'ята підійшла до вікна і відчинила його. Їй було важко дихати. Солов'яча трель, що задзвеніла з найближчого гаю, змусила серце битися частіше, а душу заплакати в новому нападі горя та розпачу. Але її очі залишилися сухими.

– Пообіцяй Айні свободу після того, як вона тобі допоможе! – сказала Мер'ята.

– Свободу? – розгубився Теумар. – Але батько…

– Тепер тільки ти маєш право приймати рішення! – жорстко відповіла Мер'ята, – Будь з нею ласкавий і чесний. Скажи, що після того, як дістанете ліки, ти сам відвезеш її до Етеляни.

– Так… мабуть, ти маєш рацію… – болісно міркуючи, погодився Теумар, – інакше вперте дівчисько не стане нам допомагати…

–  А як тепер вчинити з Іві?  

– Привезеш її сюди, і нехай вона буде тут, з тобою.

– Впевнений?

– Так! Я хочу, повернувшись, поцілувати її та назвати дружиною! Коли батько одужає, він не наважиться надалі нав'язувати мені свої умови! – твердо відповів Теумар.