Єдина, або Сім наречених принца Ендрю - Ольга Обська

РОЗДІЛ 33. Особливий інгредієнт

— Тс-с. Нічого не кажи. Ми це виправимо.

Фраза прозвучала багатообіцяюче, загрозливо і спокусливо водночас. Страшно подумати, що Крайс мав на увазі під «виправимо». Як він зібрався виправляти? Зваблюватиме Глашу? Завойовуватиме під носом принца Ендрю?

Вона не знала, як ставитися до такої перспективи. У ній боролися два почуття. Розсудлива частина вимагала забути все, що тільки-но сталося, і категорично ігнорувати всі майбутні наміри Крайса. Але це не заважало Глаші одночасно відчувати протилежні емоції: серце заходилося від передчуття чогось хвилюючого, п'янкого, авантюрного, пекучого, прекрасного, і, більш того, невідворотного. Захоплена суперечливими почуттями, вона не помітила, що до галявини мчить Зурім, а поруч з нею крокує Бріус.

— Глашо, Глашо, — крикнула східна красуня, — а ми вирішили вас знайти. Тебе довго не було, і я почала непокоїтися.

От Зурім панікер! Цікаво, що з Глашею могло статися, якщо її супроводжував Крайс? Хоча, звісно, тут як подивитися. Ризик заблукати був мінімальним, але підстерігали інші небезпеки. Проте східній красуні і особливо Бріусу знати про них не обов'язково. Добре, що Зурім забила тривогу не так швидко, а то б вони із псевдо-тренером застали цікаву картину. Йому б було що розповісти своєму братові про одну з його наречених.

— Все нормально, — поспішила запевнити Глафіра, — просто втомилися і вирішили трохи посидіти на травичці — перепочити.

До того моменту, як Зурім і Бріус підійшли, Крайс і Глаша встигли прийняти вертикальне положення і обтруситися.

— Лопухова терапія? — з розумінням посміхнувся псевдо-тренер, помітивши трав'яні сліди на тілі Глафіри.

— Так, згадав один давній рецепт з арсеналу народної медицини, — відповів Крайс.

Глаші здалося, що він при цьому підморгнув Бріусу. Вона давно помітила, що у хлопців дуже близькі дружні відносини. Це здавалося трохи дивним — все-таки один з них принц, а інший хоч і обіймає достатньо відповідальну посаду, є всього лише найманим працівником.

Вся компанія рушила до містка. Дівчата йшли попереду, а хлопці замикали колону. Глафіра розповіла Зурім в двох словах, що за лопухові процедури вона приймала, і навіщо вони знадобилися.

— Тепер вже не пече? — стурбовано поцікавилася східна красуня.

— Ні, — похитала головою Глаша.

Якщо у неї щось і горіло, так це щоки від спогадів про пекучі поцілунки Крайса. Добре хоч Зурім закінчила розпитування і почала ділитися своїми новинами.

— Глашо, — шепнула східна красуня, — знаєш, я вчергове переконалася, який Сильвій благородний. Справжній принц.

— Та ну? — усміхнулася Глафіра. Її розчулювало, як Зурім обожнює коханого.

— Коли матч закінчився, — плутано пошепки продовжила східна красуня, — ми з дівчатами вирішили трохи відпочити. Сиділи в кріслах, пили лимонад, раділи, що перемогли. Але я не раділа. Я на тебе чекала, щоб потім разом порадіти. Але тебе немає і немає. І я трохи засумувала. А Сильвій підійшов і запитав, що мене турбує. Я так розхвилювалася, не знала що відповісти. А він сам здогадався і каже: давайте прогуляємося їм назустріч. Уявляєш?

— Уявляю, — шепнула у відповідь Глаша. — Події розвиваються в потрібному напрямку. Схоже, Бріус на тебе запав.

— Думаєш? — мрійливо видихнула Зурім.

— Та що тут думати. Так і є. Тож, розповідай, що ви по дорозі робили?

— Розмовляли.

— Справді розмовляли? — зробивши наголос на останньому слові, запитала Глаша. — Чи Бріус говорив, а ти скромненько мовчала?

— Я старалася. Але коли він поруч, мені навіть дихати важко стає, не те що говорити.

Глаша закотила очі.

— Ти не забула мою інструкцію по залицянню до хлопців? — запитала вона строго. — Пункт другий — розмовляти, а не мовчати як риба в ху-сі. І, до речі, як щодо пункту чотири?

— Пункту чотири? — спантеличено перепитала східна красуня.

— Так. Дізнатися, які у Бріуса інтереси і хобі, щоб їх підтримати. Тоді вже принц точно буде наш.

— Інтереси?! — засяяла Зурім, — Інтереси я знаю! Нещодавно, коли ми йшли вам назустріч, Сильвій розповідав, що любить театр. Вони з маленькою Лаймієтою завзяті театрали.

Глаша від радості мало не підстрибнула. Були побоювання, що Бріус може захоплюватися чимось таким, що східній красуні точно не припаде до душі. От якби, наприклад, в числі хобі псевдо-тренера було полювання на кабанів, як би тоді Зурім зображала інтерес до цього виду діяльності? А театр — зовсім інша справа. Хто ж його не любить? На підтвердження Глашиних думок східна красуня прошепотіла:

— Мені і раніше подобався театр, а тепер я його обожнюю.

— Головне, щоб ти про це Бріусу розповіла при першій-ліпшій нагоді, — нагадала Глаша.

Коли четвірка мандрівників повернулася до місця пікніка, застала таку картину. Принц Ендрю напівлежав у розкладному кріслі з прикладеним до чола мокрим рушником — мабуть, не хотів, щоб на місці удару м'ячем утворилася ґуля. У сусідніх шезлонгах розташувалися Агнеса і Кіпріс. Обидві дівчини променисто посміхалися і розважали Його Світлість розмовами. З цього Глаша зробила висновок, що перша ейфорія від перемоги в дарлітбольному поєдинку у конкурсанток пройшла, і вони згадали, що їхня мета — не змагатися з принцом, а причарувати його.

Глафіра і Зурім зайняли столик неподалік, розраховуючи трохи підкріпитися фруктами і перепочити. Але побайдикувати у них не вийшло. Буквально за кілька хвилин в полі зору з’явився Крампій. З гордою посмішкою на обличчі він підійшов до компанії і продемонстрував відро, повне риби. З десяток великих екземплярів і не менше двох десятків дрібноти. Оцінивши фронт робіт, дівчата самовдоволено перезирнулися. Мабуть, в цей момент радість перемоги відчувалася особливо гостро.

Однак треба віддати належне хлопцям. Вони проявили мужність — кількість риби їх не злякала. Озброївшись ножами, вони бадьоро взялися за чищення і патрання. Навіть принц Ендрю, хоч і морщив свій інтелігентний ніс, але працював нарівні з іншими.