Блакитне полум'я - Тетяна Гобатюк

- Тут немає. – він також трошки відпив і простягнув мені назад. – А на околицях Цесарісу вирощують. Там клімат підходящий і вода ближче до поверхні. – пояснив він.

- Цесаріс – це? – роблю ковток і розумію, що починаю п‘яніти. А воно підступне.

- Місто на Північному полюсі. – відповів Ельдар і поглянув на мене такими ж, злегка хмільними, очима.

- О, до речі, звідки тут вода? – вказала рукою у сторону купальні.

- З-під землі. – просто відповів той. Я не одразу зрозуміла, тому дракон взявся пояснювати. – Вода на Теї завжди була і в достатній кількості, просто місця її залягання дуже-дуже глибоко. Тут є озера, моря і навіть океани, проте вони всі підземні.

- Ооо… – відпиваю втретє і розумію, що мені вже досить. – То ви пробурили скважину. – зробила висновок я.

-  Щось типу того. – не став вдаватися в деталі Ельдар.

Думки почали сплутуватися, тіло розслабилось і я відкинулася назад, опираючись на руки. Чиста, сита і сп’яніла – розкіш, яку я заледве могла собі зараз дозволити, проте коли довгий час живеш одним днем, вчишся цінувати і такі дрібниці. Кидаю хмільний погляд на дракона і той все розуміє без слів.

Ельдар вмить опинився біля мене, підхопив на руки та поніс до ліжка. Щойно тіло торкнулося м’якої поверхні, його вуста накрили мої і ми злилися в єдино у солодкому поцілунку із присмаком винограду. В ньому було стільки ніжності, стільки тепла, любові та ласки, що на очах мимо волі виступили сльози. Ніколи і ніде я не відчувала себе так затишно та комфортно як у обіймах цього, навіть не чоловіка. І я насолоджувалася, ловила кожну секунду його пестощів!

На диво, дракон не поспішав переходити до «основної страви», а цілком і повністю зосередився на моєму задоволенню. Він довго і ретельно вивчав мікрофлору мого рота своїм язиком, паралельно погладжуючи стегна. Потім стежкою із ніжних та невагомих поцілунків спустився до ключиць, до грудей… Його великі та грубі пальці вмить перетворилися на втілення ніжності при доторках до моїх сосків. А коли поцілунки досягнули апогею своєї мандрівки, я не втрималася і закричала:

Щоправда кінчити мені Ельдар так і не дав, а відчуваючи мій швидкий фінал, віддалився і почав цілувати ноги від колін і вище по внутрішній стороні стегна. Яка ж це була тягуча та солодка мука! Мені хотілося аби вона тривала вічно, проте єство вимагало розрядки. Тому коли його пестощі знову торкнулися лобка, я схопила його за підборіддя і благально вимовила, дивлячись у вічі:

- Ельдаре, досить! Просто візьми мене. – його різкий та похітливий погляд дав зрозуміти, що і сам дракон уже на межі. Тоді чому ж він зволікає?

- Ти не драконесса. – промовив він, порівнявшись зі мною. – Я буду намагатися контролювати свою звірину суть, - перевертень тяжко видихнув, – хоча це буде невимовно важко з тобою.

- Все добре, я не боюсь. – сплітаю наші долоні пальцями, намагаючись заспокоїти коханого. – В крайньому випадку, лікар завжди під рукою.

- Хах! – оцінив жарт дракон. – Все одно, якщо відчуєш, що тобі стає боляче чи некомфортно, одразу зупиняй мене, домовилися? – він чмокнув мене у кінчик носа.

- Ага. Можемо придумати стоп-слово. – я хіхікнула, згадуючи популярний земний роман.

- Тобто? – проте Ельдар не знайомий із творчістю Еріки Джеймс.

- Домовилися. – обхвачую його за шию та впиваюся у вуста.

Цього разу він був сама пристрасть, мов ураган, що змітає всі сумніви на своєму шляху. Інстинктивно притискаюся своїм лоном до його паху, Ельдар стискає мої сідниці у своїх долонях, направляючи на член, ще мить і нарешті божественне проникнення! Розпечене тіло рефлекторно напружилось, проте щойно дракон почав рухатись, розслабилася і цілком зосередилась на внутрішніх почуттях та емоціях.

Задоволення то підіймало, то опускало мене на своїх блаженних хвилях! Я танула у його руках, плавилась мов той шоколад і стікала додолу. Я умирала і воскресала, я кохала і була коханою. Я нарешті жила! В одну мить нас накрив взаємний оргазм і тоді щось у середині вибухнуло малесенькими іскрами, а праве передпліччя обпекло вогнем. Від неочікуваності я закричала:

- А-а-а-а! – Ельдар одразу притиснув мене до себе.

- Т-ш-ш-ш… уже все. – промовив він заспокійливо, цілуючи моє волосся

- Що це було? – запитала ошелешено. Я, звісно очікувала на дивні відчуття, але трохи іншого роду.

- Тепер ми офіційно одружені. – мовив серйозно перевертень.

- Тобто? – спохватилася в моменті я і глянула на уражене місце.

На зовнішній стороні руки красувалося рунічне тату. Поглянула на Ельдара і він мовчки розвернув мені свою руку, продемонструвавши схожий візерунок.

- Ти про це знав з самого початку?! – запитала я обурливо. Вся романтика попереднього моменту вмить вивітрилась.

- Я не знав як ти відреагуєш. – ніяково знизав плечима крилатий.

- Тому вирішив тупо поставити перед фактом. – закінчила фразу за нього. Наступила незручна пауза.

- Ти настільки проти? – запитав сумно дракон, кілька хвилин по тому.