Небесний Легіон - Наталія Глушко

Молодий чоловік, який представляв себе лордом, який уважно вислухав кожне слово, вимовлене в залі, непомітно покинув залу Ради. Пройшовши кілька коридорів, він зупинився перед одним з гобеленів, що висів на стіні, зображаючи сцену з битви на далекому заході королівства. Повільно він розгорнув тканину, відстороняючись від світла, і сховався за нею, тривожно оглядаючись, щоб переконатися, що ніхто не проходить повз і не почує його розмови.

В руках він затиснув амулет, виготовлений так, щоб виглядати як звичайна монета для вуличних торговців. Вона була закріплена на короткій шкіряній мотузці, що легко ховалася під його пальцем. Це був розмовний амулет, і він використовував настільки таємно і майстерно, що навіть зблизька його ніхто не помітив би. Це була одна з його стратегій збереження анонімності. Він натиснув монету і прошепотів:.

— Сандро,— його голос звучав тихо і здавлено.— У Раді — роздратованість, генерали не можуть визначити свою позицію щодо оборони півдня. Мірін ще не вирішив, чи варто зупиняти вторгнення на південь. Але я бачу, що є запитання і внутрішні сумніви серед них.

Шпигун затримав подих, його пальці злегка затремтіли, але він продовжив, спостерігаючи, чи не з'явиться хто-небудь у коридорі.

— Генерал Ардус також вимагає додаткової мобілізації, і його стратегія на півдні лякає всіх. Вони планують об'єднати сили, щоб відрізати Кеслпоінт. Якщо це стане реальністю, Ларія може опинитися в ізоляції. Проте я чую більше тривожних голосів — вони не готові до такого стресу. Король, хоча й відчуває тиск, намагається вирішити, хто має взяти відповідальність за порти. Мірін усе ще намагається утримати свою владу, але кожен, хто має змогу, вже починає діяти самостійно.

Лорд відчув, як швидко б’ється його серце, хоча він старанно він робив усе для того, щоб не привертати уваги. Кожне його слово було важливим, і жоден рух не повинен був його видати..

— Вони думають, що все під контролем. Але якщо ці рішення ухвалюватимуться без відома короля, вони зроблять гру ще небезпечнішою. Потрібно ще більше інформації. Я дізнаюся більше, якщо зможу проникнути до їхніх внутрішніх переговорів. Якщо будуть нові вказівки — я скажу тобі.

Він деактивував амулет, сховавши його у своїй руці і повільно, наче нічого не сталося, повернувся, упевнившись, що ніхто його не помітив.

Сандра уважно прослухала доповідь шпигуна, затамувавши подих. Вона тримала в руці свою мідну монету і її вираз обличчя не видавав жодних емоцій. Вона не мала права на слабкість— як головна радниця Турала, її рішення впливали на хід усієї кампанії.

— Цікаво,— нарешті сказала вона, поставивши монету на стіл і піднявши очі на зібраних у кімнаті радників.— Ларія зосередилася на захисті портів і спробах утримати Кеслпоінт. Вони бояться ізоляції. Все поки що складається згідно нашого плану.

Сандра відступила на кілька кроків, її пальці торкалися підборіддя в задумі.

— Генерал Ардус має рацію в тому, що ізоляція змусить їх підкоритися швидше. Але не варто недооцінювати їх. Ларія завжди була вмілою в маневрах, вони можуть почати діяти приховано. Вони не воюватимуть лише силою,— сказала вона, уважно поглянувши на карту, що лежала перед нею.

Вона провела пальцем по лінії, що вела до портів і далі до Кеслпоінта.

— Їхній основний напрямок—захист портів і узбережжя. Якщо вони втратять Кеслпоінт, Ларія буде відірвана від поставок. Але вони не будуть захищати лише порти. Ларійці розумні, і, судячи з доповіді, король досі тримає резервні війська ближче до столиці. Вони використовуватимуть ці резерви, щоб стримувати нас, поки їхні дипломати шукатимуть зовнішніх союзників.

Один із радників, генерал Оріс, схрестив руки й нахилився вперед.

— Що ти пропонуєш, Сандро? Вони можуть і оборонятися, і нападати. Ми маємо йти до портів чи діяти ближче до столиці?

Сандра відповіла без вагань:

— Атакувати порти—це лише частина стратегії. Нам потрібно скористатися тим, що вони зосередили свою увагу на узбережжі. Ми створимо видимість, що готуємося до великої битви там. Змушені захищати кожен корабель і  порт, вони перенаправлять туди більшість своїх сил.

Вона зробила паузу, піднявши голову.

—А потім ми вдаримо в саме серце—захопимо Старфолл, а потім зайдемо в Кеслпоінт. Паралельно використаємо драконів, щоб наробити хаосу і вселити страх. Їхні сили в столиці ослабнуть, і коли ми з’явимося там із резервами, вони не встигнуть підготуватися до захисту.

Радники кивнули, обговорюючи деталі плану. Але Сандра ще не закінчила.

— Є ще одне,— сказала вона, підвищивши голос.— Ларійці проситимуть драконів у Неттона. Якщо вони отримають доступ до драконів, а головне, якщо у них будуть Вершники — це стане нашим найбільшим викликом. Адже Гільдія Вершників Драконів—це одні з найсильніший і найнебезпечніших воїнів. Вони майже безсмертні, адже пов’язані магією зі своїми драконами.

Генерал Оріс нахмурився.

— Майже це не безсмертні. Що ти пропонуєш?

— Ми повинні заблокувати шлях до Неттона. Розіслати агентів, щоб затримати їхнє прибуття, або спробувати створити там хаос. Якщо Ларія отримає драконів, наша перевага у чисельності нам не допоможе. Дракони, у яких є вершники в рази небезпечніші за диких.

Сандра перехрестила руки на грудях, її голос став холоднішим.