Небесний Легіон - Наталія Глушко
Турал сидів у своєму тронному залі, його худі пальці знову й знову обмацували краєчок трону. Він нахилився вперед, прискіпливо вдивляючись у карту, на якій були зазначені позиції Ларії, їхніх фортець і шляхів постачання. Атмосфера в залі стала ще напруженішою, коли на обговорення підняли найсуперечливіше питання — використання драконів із Чорграффу.
— Що з нашими драконами?— нарешті запитав імператор, його голос був тихим, але наповненим неприхованою загрозою.
Селрік, який стояв осторонь із тінями на обличчі, посміхнувся.
— Чоргроффські дракони готові до бою. Їх достатньо, щоб нищити піхоту і руйнувати оборонні споруди та навіть селища. Але якщо Ларія отримає драконів від Кронігасу, вони просто не зможуть їм протистояти. Їхня слабкість—це їхня природа. Ці створіння не мають ні розуму, ні сили драконів із Кронігасу. Вони просто тварини, в той час як Кронігаські дракони мають зв'язок з вершниками, володіють магією та розвинутим інтелектом. Окрім того, перевагою Кронігаських драконів є наявність чотирьох кінцівок, в той час як наші— прості віверни.
Сандра кинула на нього крижаний погляд.
— І ти вважаєш, що нам потрібно залишити їх у печерах, доки ворог збирає всі сили, щоб нам протистояти? Дракони, навіть слабкі, є інструментом страху. Якщо ми використаємо їх для атаки на Кеслпоінт, це зламає дух місцевого населення. Вони подумають, що Хелдор має невичерпну силу.
— Це правда,— промовив Варіан, стискаючи свої сталеві кулаки.— Навіть якщо Чоргроффські дракони слабші, вони можуть бути корисними. Ми направимо їх на віддалені поселення, де вони будуть знищувати все живе, змушуючи місцевих покидати свої домівки. Після цього міста й фортеці будуть перевантажені біженцями, і їхня оборона ослабне. Але…— генерал замовк в роздумах.
Турал повернувся до нього, його очі блищали гостро, як лезо.
— Але що? Говори, Варіане!
Генерал зітхнув і відповів:
— Є побоювання, ваша величносте. Маги з Ельдріжу, особливо ті, що в Астраморі, можуть стати на бік Ларії. Їхня підтримка може змінити баланс сил, і тоді навіть наші дракони нам не допоможуть. Маги можуть одним магічним ударом знищити дракона в польоті.
Селрік усміхнувся, але в його усмішці було більше темряви, ніж надії.
— Ельдріж? Академія Астрамор— осине гніздо. Їхні маги сильні, але вони не люблять втручатися у конфлікти. Їхній кодекс не дозволяє приймати чию-небуть сторону. Але якщо Ларія зможе переконати їх, це стане серйозною загрозою. Їхня магія — це інша ліга. Наші закляття не зрівняються з їхніми вміннями і артефактами.
Сандра втрутилася, її голос був холодним і безжальним.
— Це проблема, яку можна вирішити. У мене вже є кілька агентів у торговельних містах, що постачають Академію. Ми можемо зірвати їхнє постачання, створити відчуття, що Ларія їх підставляє. Маги — це завжди питання вигоди. Якщо ми зробимо так, щоб співпраця з нами була вигіднішою, ніж із Ларією, вони залишаться осторонь.
Турал зітхнув, але не здавався переконаним.
— Є більша проблема. Кронігаські дракони. Як вже було сказано, ці створіння надзвичайно розумні і могутні. Якщо Ларія отримає підтримку Кронігасу, це стане нашою катастрофою. Ці істоти можуть знищити цілу армію одним ударом.
У тронній залі стало тихо, ніби всі відчули тягар цієї загрози.
— І що ми зробимо?— запитав Варіан.— Чи є у нас план на цей випадок?
Селрік знову заговорив, але цього разу його голос був серйозним і холодним.
— Єдине, що ми можемо зробити, це діяти на випередження. Якщо ми зможемо пробратися і Кронігас і знищити молодих драконів, до того, як вони отримають своїх вершників, ми позбудемось чи не найбільшої проблеми. Або… ми можемо створити ілюзію загрози. Якщо Кронігас вирішить, що їхні дракони в небезпеці, вони можуть не ризикувати, вступаючи у війну.
— Це занадто небезпечно,— вставила Сандра.— Знищення хоча б одного дракона може спровокувати повномасштабну війну з Кронігасом. І вже тоді від Хелдору залишиться тільки попіл. Нам потрібна політична гра. Ми повинні переконати Кронігас, що Ларія не має жодних шансів і не варто навіть пробувати їй допомагати. Що вона і так рано чи пізно приєднається до складу Хелдору. І що співпраця з нами принесе їм більше вигоди.
Турал задумався, його губи стиснулися в тонку пряму лінію.
— Це ризик, але виправданий. Сандро, підготуй дипломатів і агентів для роботи з Кронігасом. Ми не можемо дозволити їм вступити у цю війну. Селріку, ти знайдеш спосіб переконати їх, що їхні дракони в небезпеці. Варіане, ти почнеш готувати війська для атаки на Кеслпоінт. Час настав. Ми підкоримо Ларію будь-якою ціною.
Союзники кивнули, кожен із них уже обдумував свій план дій. За стінами тронного залу, ночі над Хелдором здавалися ще темнішими, а вогні на горизонті вже горіли як передвісники неминучого шторму.
Турал, вийшовши зі своїх роздумів, знову підняв голову, і його пронизливий погляд зустрівся з очима Сандри, Селріка та Варіана. Він підвівся з трону, його худе тіло виглядало крихким, але в його рухах було щось хижакувате, як у змії, готової до нападу.
— Є ще один союз, який ми повинні укласти, — почав імператор, його голос здався більш гострим і жорстким.—Мадхад. Їхні орки стануть нашою зброєю проти Ларії. Вони безжальні, нещадні й володіють силою, якої нам бракує.
Сандра скептично нахилила голову, її золоті сережки ледь помітно засяяли в тьмяному світлі залу.
— Орки? Ваша величносте, вони — не надійні союзники. Чи можна їм довіряти?
— Їм не потрібно довіряти, Сандро,—втрутився Варіан, його грубий голос звучав упевнено.— Орки поважають лише силу й вигоду. Якщо ми надамо їм достатню причину боротися на нашому боці, вони зроблять усе, що від них вимагатиметься.
