Небесний Легіон - Наталія Глушко
— І яка це буде причина?— з підозрою запитала Сандра, її пальці торкнулися тонкого кинджала, захованого в її поясі.
Турал холодно посміхнувся.— Я обіцяв дати дозвіл на грабунки в Ларії, їм можна буде забрати собі все, що знайдуть і що їх зацікавить, якщо вони допоможуть нам у війні. Вони ненавидять людей Ларії, так само як і ми. Адже вони посміли відділитися від Хелдору і надумали укладати союзи з гостровухими і коротунами. Вони налагодили тісні дружні зв’язки з ельфами Гранмоланду і з гномами Вердінону. Де це бачено, щоб люди, вища раса, яка повинна панувати, з нелюддю водилася? Вони ще одружуватися між собою почнуть, якщо ще не почали. Це треба негайно припинити.
Орки в Оріджі готові битися, але їхній володар, Шаркул, хоче гарантій, золота і рабів. А також прав на вільне проживання і пересування його народу на території Хелдору. Ніхто звісно цього не дозволить, але пообіцяти необхідно, задля підтримки. Він вимагав, щоб ми забезпечили його армію зброєю та магічними амулетами.
Селрік, який досі мовчки слухав, холодно усміхнувся.
— Амулети я надам. Мої підмайстри вже працюють над створенням зброї, яка зможе підсилити їхню силу. Шаркул отримає все, чого забажає. Але ми повинні бути готовими до їхньої непередбачуваності. Орки можуть стати союзниками, але також вони можуть перетворитися на ворогів, якщо запідозрять, що ми їх обдурили.
— Тому ми триматимемо їх на короткому повідку, — сказав Турал, його голос став крижаним.— Я особисто зустрінуся з Шаркулом і укладу з ним угоду. Він отримає своє золото і рабів тільки тоді, коли Ларія впаде. І він це розуміє.
Сандра задумливо кивнула.
— Ми можемо використати орків проти південних військ Ларії. Якщо ми відправимо їх на Донблейд, в той час як наші основні сили підуть на Старфолл, це змусить ворога розпорошити свої війська. І поки вони захищатимуть Страфолл, ми з орками захопимо Кеслпоінт. Це відріже Ларію від моря, позбавить заробітку і ослабить зв’язок з заморськими країнами.
— Саме так, Сандро,—підтвердив Турал.— Ти також маєш надіслати агентів у Донблейд. Там є багато зброярів. Ми повинні створити там хаос, щоб місцеві не змогли організуватися для оборони. Якщо місто буде ослаблене внутрішніми конфліктами, орки зможуть увійти без значного спротиву.
Селрік додав:
— А якщо Ларія все ж отримає підтримку магів із Астрамору або драконів із Кронігасу? Орки не зможуть протистояти цій силі.—Його голос звучав, ніби лунав із глибин іншого світу:
Турал задумливо пройшовся по залі, його тонкі пальці ковзнули по краю карти, немов розрізаючи майбутнє.
— Якщо Ельдріж і Кронігас вступлять у війну, ми зосередимося на тому, щоб знищити їхню віру в перемогу. Ми використаємо драконів із Чорграффу, щоб відвернути їхню увагу, і водночас розіграємо інші карти. Кронігас боїться хаосу на своїх північних кордонах. Якщо ми направимо агентів туди, це змусить їх думати про власні інтереси, а не про допомогу Ларії. А щодо магів… їхня сила — це лише питання ціни. Якщо ми не можемо їх купити, ми знищимо їхні ресурси.
Сандра підвела голову, з захопленням дивлячись на Турала.
— Ваш план, ваша величносте, бездоганний. Але нам потрібні гарантії, що орки й дракони залишаться нашими союзниками до кінця.
— Гарантії? — тихо відповів Турал, його усмішка була настільки холодною, що.здавалося, ладна заморозити саме пекло. — Гарантія — це страх і жадібність. Шаркул і його орки отримають бажане тільки тоді, коли принесуть нам перемогу. Щодо драконів Чоргроффу, наша перевага в їхній кількості. Вони не розумні, дещо дикі, але їх на відміну від драконів Кронігасу, багато. Ми зробимо все необхідне, щоб утримати цей союз. Навіть якщо доведеться пожертвувати половиною імперії.
У тронному залі запанувала тиша, у якій відчувалося лише передчуття неминучого шторму. Хелдор готувався до війни, найбільш кривавої і жорстокої за останні століття.
