Знову нема світла? - Оля

-це вже дорожче. Давай ти станцюєш зі мною на балу

-домовилися, ми пішли. Зустрінемося потім

Аманда потягнула мене до аудиторії та так і не проранила ні слова 

-Аманда, щось сталося?

-ні, з чого ти взяв?

-ти сама не своя

-я просто переживаю

-і про що, якщо не секрет?

-ми точно зможемо дістати те, що допоможе Даші?

-невже ти переживаєш про це? Ми все зможемо, ти уяви як зараз Даші та Едгарду. Вони, мабуть, вже пересважалися 10 раз 

-і помирилися 10 раз, Даша як завжди не прийняла б свою помилку якщо б її зробила і вибачався б всеодно брат. Уявляю як вона йому вже набридла

-сам собі таку обрав

Ляпнув я не подумавши, але це не найгірше, що могло бути, тому я не сильно переймався

-тобто мені не здалося?

-він не впевнений у своїх почуттях, але так. Вона йому подобається, можливо, навіть більше. Пам'ятаєш вечірку?

-звісно

-тоді до Даші підійшов один хлопець з нашого курсу, Едгард тоді розізлився досить сильно. В його погляді читалося, що він готовий переламати кістки тому хлопцю 

-я чудово знаю братів погляд. Він дуже красномовний, якщо хтось щось зробить його рідним то переламаними кістками не обійдеться

-це точно

Бал ( Аманда)

Я саме збиралася на бал, а Вільям як завжди чекав на мене, як тут у мене почали дрожати руку. Я розуміла в чому проблема. Чудово розуміла, але боялася собі признатися в тому, що я не хочу відпускати Дашу, адже вона моя єдина подруга, єдина справжня подруга

-Аманда, що з тобою? В тебе руки трусяться

-таке буває, не переймайся. Це через нерви

Сказала я навіть не зупинившись 

-я ж бачу, що не все добре, що сталося?

-я боюся

-Аманда. Ти ж дівчина, яка все дитинство провела на балах, чи це через цього напищеного індюка? Ти мені не кажи таке, бо він і пальця твого не коштує

-ні, ти що

Сказала я сміючись, але посмішка вже через хвилину зникла в мене з обличчя

-розповідай

-у мене непевні відчуття. З одного боку я хочу допомогти Даші. Я дуже хочу, щоб вона повернулася додому. Я хочу, щоб вона була щаслива, але з іншого, вона моя єдина подруга. Вона єдина до кого я так прив'язувалася за такий короткий час. Вона стала мені справжньою подругою

І тут я заплакала. Я не витримала. Я розповіла про все, крім своїх почуттів до нього

-я-я незнаю. Незнаю, що робити

Сказала я, а через кожне слово я пропускала невиразне мугикання. Я просто підійшла до хлопця та почала ревіти йому в плече. Незнаю чим я руководилася в той момент. Єдине, що я розрізнила то це те що хлопець почав погладжувати моє волосся та тим самим заспокоювати, та це допомогло. Вже через хвилин 10 мені справді покращало

-все буде добре, не переймайся, Даша ж тобі дала телефон. Ви будете спілкуватися через нього 

-але цього мало. У нас різні часові проміжки. У нас проходить день, у них 7. Розумієш? Через 10 років ми не зможемо спілкуватися, у неї пройде 70 років

І тут на мене знову нахлинули почуття та я знову розплакалася та хлопець знову мав терпіти ці соплі у себе на плечі

-так, давай голову вище. Все буде чудово. Після приїзду поговори з Дашою, можливо, тобі стане легше, як мінімум ти вискажеш всі свої емоції

-добре, так і зроблю, дякую тобі. Вибач, що набридаю тобі своїми сльозами

Я витерла сльози та накінець заспокоїлася

-про що ти говориш? Яке набридаєш? Ти ніколи не набриднеш мені, а тепер витри сльози та підніми голову

-дякую тобі, в мене нема слів 

Я знову витерла сльози та магією висушила піджак хлопця

-ще раз вибач, твій піджак через мене трохи підмок

Сказала я сміючись

-це дрібниці, ну що? Ти готова?

-пару хвилин. Я остаточно впевнюся, що заспокоїлася 

-хоч цілу вічність, але я надіюся, що ти не заставиш справді мене чекати цілу вічність

-о ні, не заставлю. Тобі пощастило

-такий твій настрій мені подобається більше

-мені теж

-принцесо, ви готові?

-секунду

-тримайся. Знай, що я з тобою. Ми забули про ментальний зв'язок

-точно, зможеш зараз встановити?

-так, але треба трохи часу

-я щось придумаю, починай

-я ще не зовсім готова, можете зачекати?

-звичайно

-є, встановив

-не хочу проблем. Вибач, але не міг би ти піти в ванну кімнату. Потім вийдеш, ось ключ

-я все розумію. Я пішов

Хлопець зайшов в ванну кімнату, а я останній раз вдихнула та відчинила двері

-ви приголомшлива

-так ми на ти, чи на ви?

Сказала я грайливо

-як тобі краще

-краще на ти, пішли?

-звичайно. Ти не закриваєш кімнату?

-ні, навіщо? Там немає нічого цінного. Пару прикрас, не сильно дорогих. Я не люблю носити прикраси, якщо чесно

-тоді чудово

Ми пішли в зал та всі звернули на нас увагу, те чого я найменше хотіла. Саме тоді заграла музика та чоловіки мали запрошувати дівчат на танець, на жаль

-потанцюємо, це перший танець. Його повинні відкривати принц з своєю супутнецею

-раз так то звичайно потанцюємо

Сказала я лукавлячи, а боковим зором дивилася на Вільяма та думала чому ж я маю танцювати з цим ідіотом

-повністю згодний, такого ідіота я ще не бачив

-я й забула про цей зв'язок

-хахаха. Я думав, що це не можливо. Навіть не можеш подумати банально, бо думки одразу я дізнаюся, особливо сильні, тому думай тихіше. Якщо хочеш, щоб я не почув

-дякую за пораду

-ти задумалася, що таке?

-та нічого

Танець закінчився та я вздихнула з полегшенням подивилася на Вільяма та зрозуміла, що він щось обдумує, але якщо я не чую то він навчився це контролювати

-так, навчився. А тепер готуйся

-що ти зробиш?

-зараз побачиш

-не роби дурниць 

-я й не роблю

Хлопець підійшов до мене та простягнув руку

-якщо дозволите, принцесо. Я б запросив вас на танець

-я з радістю

Ми пішли в центр зали та почали кружляти