Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг - Террі Гудкайнд

Після невеликої паузи він продовжував. — І ще один тривожний факт — чисті прогалини можна знайти не тільки в цій книзі, але і в інших, — він значимо глянув на неї — в книгах, яких я ніколи раніше не бачив.

У Енн теж було безліч причин для занепокоєння, коли вона дізналася, що існують всі ці книги, заховані в дивному підземному сховку під кладовищем.

Натан знову вказав на книги, складені на чотирьох величезних столах. — Хоча тут, безумовно, зустрічаються знайомі книги, але більшість з них мені незнайома. Для будь-якої бібліотеки наявність цінних видань — явище безпрецедентне, хоча кожна має кілька рідкісних книг. Але це місце, що й казати, абсолютно унікальне. Майже кожен том тут — дивне відкриття.

В думках Енн зазвучав застережливий сигнал. У неї з'явилося дивне відчуття, що Натан нарешті досяг центру лабіринту, в якому блукали його думки і тільки що вимовлена ним фраза знову спливла в її пам'яті.

— Тривожний факт? — Вона підозріло насупилася. — Який?

— Вони радять читачам, коли їх інтерес не носить загального характеру і вони шукають щось більш визначене, переглянути відповідні томи, збережені під кістками.

Брови Енн напружено піднялися. — Збережені під кістками?

— Так. Це місце там названо Головне сховище. — Натан знову зігнувся, немов праля під вантажем брудної білизни. — Згадки про Головні сховища зустрічаються в багатьох джерелах, але я зміг обчислити тільки одне з таких місць — катакомби під сховищами Палацу Пророків.

Енн розкрила рот. — Катакомби… Що за безглуздя. Під Палацом Пророків не було нічого подібного.

— Не було того, про що б ми знали, — серйозно промовив Натан. — Але це не означає, що їх не існувало.

— Але… але… — Енн запнулася. — Це просто неможливо. Виключено. Ми не могли цього не помітити. Сестри жили там стільки часу — ми б про це знали.

Натан знизав плечима. — Весь цей час ніхто не знав про схованку під кістками.

— Але ніхто не жив тут на поверхні.

— А що, якщо про існування катакомб під Палацом не було широко відомо? Зрештою, ми знаємо не надто багато про чарівників того часу, та й про тих, хто будував Палац Пророків відомо не так вже багато. Можливо, у них була причина приховувати той тайник, також як було приховане і це місце.

Натан вигнув брову. — Що, якщо мета існування Палацу — навчання молодих чарівників — була лише частиною складної задумки, щоб приховати існування такого секретного місця?

Енн відчула, як кров кинулася їй в обличчя. — Ти хочеш сказати, що наше покликання не мало сенсу? Та як ти смієш навіть припускати, що всі наші життя були присвячені обману і порятунок життів тих, хто народився з даром не…

— Я не припускаю нічого подібного. І я не хотів сказати, що Сестри були обдурені і що не слід було рятувати життя обдарованих хлопчиків. Я тільки повторюю висловлені в книгах припущення, що все могло бути саме так. Що, якщо був намір не тільки створити житло для Сестер, але і втілити ще один великий задум під прикриттям місця, де вони служили своєму покликанню? Зрештою, подумай про кладовище над нами — воно має важливу причину для існування, але заразом забезпечує і зручне прикриття для схованки.

— А може катакомби були засипані багато тисяч років тому? Якщо так, то зрозуміло, чому ми не знали про їх існування. А якщо це був тайник, то тим більше ніяких згадок і бути не може.

— Ось таке враження залишилося у мене від різних посилань в деяких книгах. Крім того, були книги, які містили настільки тривожні пророцтва, що це ставало небезпечним. І в мене є причини припускати, що одного разу було вирішено заховати такі книги в декількох центральних сховищах, щоб вилучити їх з обігу, де з них легко можна зняти копії. Ну а оскільки я кілька разів зустрічав згадку про книги, збережених під кістками, я запідозрив, що Головне сховище може перебувати в катакомбах під Палацом Пророків.

Енн повільно хитала головою, немов намагалася укласти в ній все почуте і зрозуміти, наскільки все це може бути правдою. Вона знову глянула на стіл зі стосами книг, які були в основному про Річарда і які вона ніколи раніше не бачила.

Енн вказала туди. — Це вони, тут?

— Вони. Я майже шкодую, що прочитав їх.

Енн схопила його за рукав. — Чому? Що ти прочитав?

Здавалося, він сам потрапив у власну пастку. Натан відмахнувся від неприємних думок, коротко посміхнувся і змінив тему розмови.

— Я виявив, що більшість прогалин в книгах мають спільну тему. Хоча не всі відсутні тексти знаходяться в пророцтвах про Річарда, все ж вони мають щось спільне.

— І що ж?

Натан підняв палець, підкреслюючи свої слова. — Кожна з відсутніх частин знаходиться в пророцтвах, що відносяться до часу після того, як народився Річард. Жодне з пророцтв, що написане до народження Річарда, чистих сторінок не має.

Енн ретельно склала руки, намагаючись знайти розгадку цієї таємниці.

— Гаразд, — мовила нарешті, — є одна річ, яку ми можемо перевірити. Я можу попросити Верну відправити посильного в Замок Чарівника в Ейдіндрілі. Там Зедд, він охороняє це місце від армій Джегана. Верна повинна попросити його перевірити певні місця в його копіях книг — так ми побачимо, чи є в них ті ж самі пропуски тексту.

— Чудова ідея, — погодився Натан.

У бібліотеці Замку повинні бути багато з класичних пророцтв, які ми не бачимо тут.

Лице Натана прояснилося. — А ще краще, якби Верна послала когось у Народний Палац, в Д'харі. Коли я жив там, я багато часу провів у бібліотеках Палацу. Там зібрано величезну кількість копій книг. Якби можна було перевірити це, як ти пропонуєш, ми могли б зрозуміти — обмежується проблема тільки цими примірниками або тут криється щось інше. Потрібно зробити так, щоб Верна відразу ж послала туди кого-небудь.

— Це просто. Верна