Моя СусІдка ВІдьма - Маріанна Ласкава
- Слухай Софія, я тут не по роботі, мені начхати, за що вони там скаржаться на тебе, навіть те, що ти відьма, мене зовсім не лякає, і ти розумієш чому. І до того ж визнаю, ти дуже симпатична відьмочка…. Але я, правда, оселився в 9 будинку, я, правда, твій сусід і прийшов тільки познайомитися. Не більше…
І тут Олімп, уже не дочекавшись, мого сигналу і почав шипіти на Романа, і стрибати до нього, мабуть, зрозумів, що я здалася. Але Роман спочатку був у шоці, але не злякався, поведінки мого кота, а засміявся, і сказав:
- що нервує твій захисник?
- так ... мабуть ... - відповіла я
- Що ж, молодець, поважаю! Але як на мене, тобі потрібно іншого захисника Софія…і бажано чоловічої статі….
- це вже моя справа кого мені потрібно, а кого ні, і я думаю тобі час йти пан інквізитор.
- Але .....
- Бувай!
І я швидко схопила кота і різко зачинила перед носом Романа двері. А він залишився там, у шоці, але потім сказав, що б я почула:
- Ще побачимося, зухвала сусідка - відьмочка...
Далі я почула, як він пішов. І я відпустила кота і пішла на кухню. Там дістала пляшку наливки, налила в келих і випила залпом. Потім підійшов кіт, пригнув до мене на стіл і сказав:
- а не рано пити, га?
- Ні….
- ох, Софія, Софія…. Що сподобався цей інквізитор?
- НІ!
- я знаю, коли ти брешеш Софія, і зараз саме цей момент!
- ох, як же ненавиджу тебе Олімп...
- звісно –звісно якщо сказати чесно, а він так нічого… але шкода що інквізитор, і що ворог…
- Олімп, він інквізитор, розумієш? ІНКВІЗИТОР! А я відьма. Та ми ворогами завжди були і будемо! І це незмінно!
- Ой, так, добре тобі Софія, на дворі 21 століття. Нині все можна!
- Заткнися Олімп!
- і знаєш, судячи з того, як він на тебе дивився, я не думаю, що його це хвилює Софія, ну той факт, що ти відьма, якщо він хоче тебе в ліжко затягти.
- Треба дізнатися, навіщо він тут, і потім змусити поїхати звідси ... бо нам двом спокійного життя тут не буде
- це буде складно Софія…
- ну і пофіг, але все реально, так що йди, розвідай, що, там і як, може почуєш що важливе….
- я ж спалюсь Софія, він мене бачив, і я один у нашому районі рудий кіт, він одразу впізнає мене...
- ох, так ти маєш рацію, гаразд, зараз……..
- що ти задумала?
- зараз побачиш Олі
Один заклинання, і мій Олімп, став сіро-чорним, як половина тутешніх котів.
- Все тепер іди!
- фу ... який несмак! Чи не могла просто чорним зробити?
- ОЛІМП!
- Та йду, я йду….
І він пішов.
А я швидко переодяглася, зайшла на свій сайт, де мені залишали замовлення на різні зілля, моя улюблена робота. Побачила, що є два нові замовлення, дуже прості та й одне термінове на сьогодні на 23.00 годину.
І я взялася за нього, щоб, трохи відволіктися від думок про того, спокусливого і небезпечного інквізитора.