Усі царства іншого світу - Лариса Лешкевич
То були два неймовірно щасливі роки. Веда таємно чекала, що зрештою Гнат відповість на її кохання, що зрозуміє нарешті – це щирі почуття, а не якась там дитяча забаганка.
Але тільки-но Веді виповнилося вісімнадцять, він купив їй квартиру і без вагань виставив геть у самостійне життя.
Втім, аварія – то був не єдиний раз, коли Гнат приміряв на себе роль ангела-охоронця.
Семирічною, вона якось втекла через незачинений люк на дах будинку, щоб зловити небаченого птаха, який постукав у вікно її кімнати, і зірвалася з парапету, що захищав дах. Полетіла вниз, від страху знепритомніла, а отямилася на руках у Гната. Виявилася, спіймав в останній момент, вона дивом зачепилася футболкою за якусь залізку, що стирчала із парапету.
Вони нікому не розповіли про те, що сталося, ця історія стала їхньою спільною таємницею…
– Що за вираз обличчя, Ведалея? – Гнат легенько клацнув її по носі.
Він єдиний, хто називав її повним ім'ям.
– Відзначимо наш успіх? – пустотливо запитала Веда, намагаючись розпатлати його укладене назад волосся, – Адже в ньому більше твоєї заслуги, ніж нашої. Без твоїх вкладень та можливостей навряд чи все вийшло б так чудово… Реклама – вона така!
– Не кажи дурниць, – відповів Гнат.
– Ведка! – покликав Борик, – Айда до нічного клубу! Будемо веселитися!
– Ходімо! Ідемо! – замахали руками інші, – Сьогодні гуляємо в "Галаксі"!
Веда невпевнено подивилася на Гната. Вона мріяла сьогоднішню ніч після концерту провести разом із ним.
– Іди, розважайся, – легенько відштовхнув її Гнат, – Я заберу тебе після опівночі, якщо хочеш… У мене ще залишилися незавершені справи.
– Хочу!
Веда зітхнула про себе. Час минав, і вона майже перестала сподіватися на почуття у відповідь. Напевно, нелегко побачити жінку в тій, котрій ти міняв памперси, хоч вона й виросла красунею, яку пошукати!
