Сніговий дракон - Крістіна Логоша

Від цих недомовок захотілося запустити в нього чимось важким, але Стефан уже не було.

Зла на його варварські методи, я прийняла водні процедури, і начарувала собі теплу синю сукню з білою вишивкою. Волосся заплело в косу. У дзеркалі на мене дивилася симпатична дівчина з поглядом вбивці.

З їдальні долинав дружний гомін. Я зраділа, почувши радісний голос Тамари. Нехай у нас і бувають недомовки, але я прикипіла до подруг.

– Ось і наша соня, – сказав Ася, тулячись до Стефана.

Стіл ломився від їжі. Коротко привіталася і сіла на вільний стілець. Снідала, прислухаючись до їхньої розмови.

– Зараз запряжемо сани, і поїдемо на гірські джерела. Вони завжди гарячі, і можна купатися навіть узимку.

- А коли ми займемося полюванням на дракона? - Запитала я.

Ася метнула в мене невдоволений погляд.

– Терр теж там буває. Може вдасться зловити цього негідника.

Від гострої ремарки втримав звук кроків у коридорі. У замок хтось увійшов. Шоркаючи ногами перед нами з'явилася згорблена старенька з мітлою і ганчіркою. Байдужим поглядом обвела їдальню, і вийшла, не промовивши не слова.