Третя крапля магії - Лариса Лешкевич

Але та й сама здогадалася. Вона здригнулася і ніяково зачепивши рукою чашу, змахнула її зі столу. Зілля виплеснулося на підлогу і миттєво обернулося порохом. Випарувалася, згинула  тієї ж миті  і нежива примара, а на її місці задимилися жаркі промені  полуденного сонця.  Мір'ята заплакала.

–  Ні, не плач,   моя люба, ми знайдемо вихід! –  Сайм привернув її до себе, цілуючи холодне, бліде обличчя. Він був готовий вирізати власне серце, аби не бачити її сліз.