Обурливо гарна, або Ліки Його Високості - Ольга Обська · автор

Сірий Кардинал планував підлаштувати все так, щоб король особисто застав свого Магістра в ліжку дружини іншого свого Магістра. Уявляючи, який грандіозний розгорівся б скандал, Сірий Кардинал відчував задоволення, сильніше і гостріше, ніж тілесне. Він почувався вершителем доль, головною людиною в королівстві, майже богом.

Але діяти треба обережно. Сірий Кардинал пам'ятав, який сильний у нього супротивник. Перш ніж починати велику гру за участю короля, необхідно було перевірити, чи все йде за планом. Сьогодні Жуліна має привезти Крайдана у таверну на околиці столиці. Вони проведуть ніч у номері, ключі від якого Сірий Кардинал передав Жуліні минулої їхньої зустрічі. Вона запевнила, що зілля вже подіяло. Але Сірий Кардинал хотів би в цьому переконатись особисто. Жуліна надто дурна, і може видавати бажане за дійсне. Потрібне не просто захоплення. Потрібна непереборна пристрасть. Тільки побачивши на власні очі Крайдана в ліжку із Жуліною, Сірий Кардинал буде абсолютно впевнений, що зілля спрацювало.

Він винайняв кімнату в будинку, неподалік від таверни, звідки добре видно вікно номера. Там і чекав розвитку подій, одягнений у жіноче вбрання. Близько опівночі світло у вікні спалахнуло. Значить, Жуліна з Крайданом уже там. Минуло не більше півгодини, коли світло згасло. Вони швидко перейшли до справи. Недаремно вважається, що хоч діє північне зілля не відразу, зате після того, як спрацює, робить чоловіка одержимим і нетерплячим.

Сірий Кардинал зачекав ще кілька хвилин, а потім вийшов надвір і швидким кроком попрямував до таверни. Він мав намір відкрити номер своїм ключем. Швидше за все, парочка перебуває у любовному чаді і може навіть не помітити сторонніх звуків. Тим краще. Він пройде коридором, зазирне в спальню і відразу ж піде. Ну а якщо його прихід не залишиться непоміченим, то тут і стане в нагоді, що на Сірому Кардиналі форма покоївки. Він скаже щось на кшталт:

— Покоївку викликали? — а потім зобразить збентеження: — Ой, сердечно прошу вибачити, здається, я помилилася кімнатою.

Йому достатньо всього кілька секунд. Одного погляду вистачить, щоб зрозуміти все, що йому потрібно. А потім він зникне.

Сірий Кардинал беззвучно наблизився до дверей. Як зручно, що номер обладнаний окремим входом з вулиці. Прокрутив ключ у замковій щілині теж майже безшумно. Прочинив двері і прослизнув всередину.

Живіт скрутило від поганого передчуття, а вже наступної миті він відчув, як його руку з силою заломили за спину, а сам він виявився притиснутим до стіни. Страх скував душу. Тіло вмить вкрилося липким холодним потом. У голові блискавкою промайнуло — це пастка! Крайдан його переграв.

— Ти хто? — зловісний загрозливий шепіт пролунав над самим вухом.

— Пане, я покоївка, — пробелькотів він якомога писклявіше і жалісливіше.

Крайдан різким рухом розвернув його обличчям до себе. Сірий Кардинал розумів, що хоч Магістр і здивований, що перед ним жінка, але так просто не відпустить. Витрясе душу. Це кінець? Ні, не такий вже й простий Сірий Кардинал. На ньому Намисто Дару. Це його спасіння. Через комір він швидко пробрався до нитки і смикнув за неї з усіх сил.

Нитка розірвалася. Намистини посипалися в різні боки. Від потужного викиду магічної енергії потемніло в очах. Але намисто береже свого власника. Сірому Кардиналу дісталося набагато менше, ніж Крайдану. Магістр мимоволі розтиснув пальці, що стискали зап'ястя Сірого Кардинала. Той з силою відштовхнув його і кинувся до виходу.