Повернути себе. Том 2 - Олександр Шаравар

Глава  18

    Приходив до тями Фіск часто, але затриматися у свідомості надовго йому не вдавалося. Кілька секунд, за які він ледве встигав усвідомити себе, і знову пітьма поглинала його свідомість.

     Але з кожним разом час неспання збільшувався. Небагато, спочатку всього на пару десятих секунди, а пізніше - на пару секунд. Настав момент, коли час неспання став перевищувати час відключення.

    У перший тривалий період пильнування Фіск спробував розібратися з тим, що з ним відбувається. Але він не відчував свого тіла, він намагався дозватись до своєї нейромережі, але все було марно. Було відчуття повної безпорадності, йому здавалося, що він у повній темряві.

     До десятого тривалого періоду пильнування Фіск був уже в паніці. Здавалося, що ось і все, тепер він вічність проведе у пітьмі без можливості хоч якось взаємодіяти з реальністю. Хлопець намагався застосувати псіоніку. І хоч і відчувалася псі-енергія, але якось застосувати її не виходило. Йому важко вдалося зібратися з думками і припинити безглузді метання свідомості.

     Завдяки цьому йому вдалося звернути увагу на те, що він був не зовсім відрізаний від реальності. Він зміг відчути, як щось випливає з нього і, трохи змінившись, знову повертається в тіло.

     Відчуття були ледь помітні, і якби Ебенезер не заспокоївся, то нічого б не помітив, відчуття його власного псі-джерела під час сплесків емоцій було дуже сильним і перебивало інші відчуття. Тепер же йому вдалося ковзнути разом із потоком чогось незрозумілого, і практично відразу прийшло розуміння, що це була його власна псі-енергія, яку щось витягувало ледь помітно з його псі-джерела. А до цього він був не в темряві, а у своїй підсвідомості.

      Варто йому залишити межі своєї підсвідомості, і він відчув знайомі, майже забуті відчуття. Фіску довелося докласти деяких зусиль, щоб згадати, коли він відчував щось подібне.

       Це було після бою на планеті Технократії Лірм, тоді він, рятуючи свою команду, своїх друзів, ризикнув і витратив весь запас псі-сил і ледь не помер від виснаження, тому що псі-джерело розпочало переробку самого тіла на енергію. Прийшов він тоді до тями в медичній капсулі, і ось тоді він і відчував подібні почуття. Він знаходився поза межами свого фізичного тіла.

       Варто усвідомити свій поточний стан, як наступного моменту Фіск відчув навколо себе простір, реальний світ, поруч із ним знаходився ряд медичних капсул, та й він сам зараз знаходився в одній із них.

       Поруч із капсулою на підлозі лежав надувний матрац, на якому зараз нервово спала його кохана Маарі. Побажавши все саме побачити, а не відчути, через мить фокус його свідомості вже знаходився вище за медичну капсулу і міг бачити реальний світ за допомогою псі-зору на всі триста шістдесят градусів. Бачити все навколо себе було незвично, але хлопець був псіоном, причому не слабким псіоном, тому свідомість швидко адаптувалося до такого формату огляду.

     Навіть більше: за кілька хвилин Фіск зрозумів, що він не просто бачить у всіх напрямках, а й може бачити тривимірно. Так він дізнався, що за сусідньою капсулою на підлозі стоїть медичний мікродроїд.

     Перемістивши свій фокус до сусідньої медичної капсули, Фіск насправді побачив мікродроїд, що стоїть на заправці нанітами. Тривимірне сприйняття для хлопця було чимось новим, він звик, що сприймає світ як тривимірну проекцію у двомірній площині, але зараз було щось нове.

      Був у новому сприйнятті і мінус - якщо надовго концентруватися над об'єктом, який знаходився поза межами прямої видимості, то починалася посилена витрата псі-енергії, а до свідомості починала надходити інформація про атомарну будову об'єкта.

       Навіть для псіона такої сили, як Фіск, це було занадто, і хлопець раптом просто відключився від надлишку інформації, що надходить до нього до тями. На щастя, Ебенезер прокинувся швидко, і, знову ковзнувши вздовж потоку своєї псі-енергії, він опинився в реальності.

             На цей раз він оглядав медичний відсік, намагаючись не концентруватися на якомусь певному об'єкті. Це майже відразу позначилося на деталізації видимого ним.

       Звичайні предмети, позбавлені життя чи енергії, було видно лише як невиразні обриси. Але ось електронне обладнання та життєва енергія всередині Маарі було видно чудово.

       Потягнувшись своїм сприйняттям до шматка пластику, що смутно проглядається, на столі, Фіск провів експеримент. І справді, варто було йому сконцентруватися на пластиці, як той став видимим у рази краще, а незабаром знову почала надходити інформація про його атомарну структуру.

       Але цього разу хлопець був уже вченим і швидко розсередив свою увагу, перш ніж знову відбулося навантаження його свідомості марною, по суті, інформацією про пластикову картку.

       Наступним кроком Фіска була спроба відправити ментальний поклик Дексу. Але, на жаль, попри декілька  десятків спроб, сполот так і не відповів. Це могло означати те, що у нинішньому стані він не може спілкуватися, так і те, що він перебуває поза межами зони досяжності його ментального поклику.

       На жаль, впливати на прилади Фіск безпосередньо не міг, не розвивав він у собі навичку технопатії. Та й Декс розповідав, що це дуже рідкісний навик, і сам він мало що може. Можна було взаємодіяти за допомогою телекінезу, що й спробував зробити Ебенезер натиснувши на сенсорну панель панель медичної капсули, але вона зажадала провести біометричну ідентифікацію, чого він звісно не міг зробити в совєму стані.

    Трохи політавши медичним відсіком, намагаючись активувати хоч якесь обладнання, але скрізь була потрібна біометрична ідентифікація, тож так і  не отримавши результату, Фіск повернувся до свого тіла. Воно в псі-зорі виглядало досить дивно.

     Було таке враження, що в його тілі живуть мільярди інших психоактивних організмів. Хлопцеві знадобилося кілька секунд, щоб зрозуміти, що сталося, після чого хлопець почав голосно ментально матюкатися, але довелося взяти себе в руки, мабуть, Маарі якось могла чути його ментальні крики, через що її емоційний стан почав погіршуватися уві сні.