Екст - Геннадій Обушній

За три дні вийшли знову.

— Хочемо показати вам, що виходить. Бортові інтерфейси зараз відключені.

На моніторі центральна рубка крейсера. Над великим, на сорок крісел, столом висить голограма, великий молочно-білий куб, хаотично поцяткований кольоровими плямами і візерунками.

— Це поточний стан найпростішого тестового рівня — геометрії. Введемо будь-яку фігуру — кулю, наприклад.

Хаос відчутно змінився, але хаосом і залишився.

— А тепер вводимо очистку рівня!

Куб зник. Над столом порожнеча.

— А тепер знову куля.

Виникла куля, кругла, жовта, без жодної вади.

— А тепер повний тест геометрії!

Точка, лінія, площина, поверхня, багатогранники, статика і динаміка — все танцювало над столом, змінюючи кольори і розміри. Лео не витримав.

— Уліссе, фактично ви прошили частину ядра?

— Змушений погодитися, але це ще не все. Візьмемо складніший тест — міцний корпус.

Виник третій варіант хаосу.

— Очистимо рівень.

Куб пропав.

— А тепер просто відключаємо тест і підключаємо бортові інтерфейси.

Над столом виник витягнутий чіткий каркас. Я перший з людей побачив таку конструкцію — з безліччю кутів, зламів, але невимовно гармонійну.

— Ви просто молодці, колеги.

Ще кілька фраз, коротка розмова з Лео, і крейсер знову відключився.

Не показувалися довго, тижнів зо два.

— Джо, потрібна ваша допомога.

— Що, знову?

Там не зрозуміли, а в нашій рубці розсміялися.

— Не ображайтеся, Уліссе. Я пришлю вам цей мультфільм. Так що сталося?

— Ми відновили функції робочого ядра аж до управління головним приводом. При спробі тестувати функцію знову виник запит на код доступу. Просимо повторити процедуру.

— Немає проблем, колеги.

І другий код почав тихо танути. Саме час уточнити з Климом стратегію.

— Ти спостерігаєш?

— Звісно. І все записую. Не кожен день дві раси з різних галактик лагодять один корабель. За допомогою третьої, що ховається в кущах.

— Гадаєш, полагодять?

— Не знаю. Управління головним приводом п’ятого рівня — річ тонка і займає 20% ядра. А в наборі тестів цієї функції очищення рівня відсутнє.

— Тоді що?

— Я непомітно відновлю цю частину ядра.

— А як ми замотивуємо це чудесне зцілення?

— Джо, не ми, а ти! Придумаєш що-небудь, як у вас кажуть. У людей найбагатша фантазія у відомій мені частини Всесвіту.

— Ну, спасибі тобі, Климцю!

Другий код упав.

Улісс подякував усім людям в моїй особі. Відключатися не поспішав, тримався спокійно і незворушно, як і належить капітану. Хоча всім було зрозуміло, яка буря вирує в його душі, яка пристрасть палає в його серці, щоб закінчити з ядром і знову, через стільки часу, відчути всю міць і покору колосальної машини, званої крейсером «Спіраль».

Я теж не поспішав прощатися.

— Уліссе, що Ви плануєте робити, якщо відновите ядро?

— Не хочу забігати наперед. Спочатку закінчимо.

— Не сперечатимусь. Але плани є?

— Джо, я не хочу завчасно обнадіювати екіпаж. Ще одного краху надії вони просто не переживуть. У разі успіху збереться весь екіпаж крейсера, включаючи Кет і Семмі. Я не обмовився — вони стали повноцінними членами екіпажу, з рівним правом голосу.

— Ханни вміють відбирати капітанів.

— Джо, хочете ви цього чи ні, але й ваше ім’я вже увійшло в історію ханнів. Все наше сьогоднішнє відродження і надії, що таємно гріють душу кожному з нас, виникли тільки завдяки вам! І я хочу заради вас ще раз порушити свій Регламент.

— Чи варто?

— Варто. Джоне Батт, я прошу вас надати честь екіпажу крейсера і бути присутнім при завершальних тестах резервного ядра системи управління крейсером.

— Дякую вам за надану довіру, капітане Улісс. Я приймаю запрошення.

Ось так ми розшаркалися, цілком офіціозно. І вся наша четвірка, затамувавши подих, буквально впилася в монітори. Кет, як найменша, сіла Семмі на шию.

Улісс ввів другий код. Виник запит особистого пароля капітана. Улісс відповів. І відкрився доступ до управління головним приводом, але замість очікуваного хаосу над столом повільно виникла просторова структура, подібна до обрисів міцного корпусу, висипалися порожні таблиці й діаграми. Спалахнув і запульсував черговий запит. Я запитав у Лео, чомусь пошепки:

— Що це?

— Запит на оновлення даних, — так само тихо відповів Лео.

Улісс дозволив. Таблиці і діаграми ожили, а деякі вузли кістяка замиготіли червоним. Але обличчя Улісса роз’їхалося в широчезній усмішці.

— Ханни! Не тільки Джон, а й більшість із вас, членів екіпажу, вперше бачать цю картину. Перед вами схема головного приводу. Тут багато червоного, але ви не дивуйтеся. Це в основному відключені й законсервовані нами вузли і блоки. Решта — дрібні, я сподіваюся, несправності. Це вже проста робота.

Улісс помовчав і дуже тихо продовжив.

— Є маленьке питання до технічних служб. Хто-небудь може зрозуміти і розтлумачити, чому вцілів цей, найскладніший, рівень ядра?

Усі почали перешіптуватися, але відповіді не надходило. Пауза затягувалася, і треба було рятувати становище.

— Капітане, я недостатньо добре знаю прикладну спінтроніку і тим більше не посвячений у конкретні технології вашого ядра. Але! Є загальні закономірності в природі квантових систем. Згадайте, як ішло відновлення — від простого рівня до більш складного, крок за кроком. І в квантовій системі, званій ядром, деякі ділянки почали відновлюватися, тобто повертатися до початкового стану, тим самим змінюючи стан інших ділянок системи. І коли в початковий стан перейшло певне критичне число ділянок (або рівнів) ядра, то вся система автоматично повернулася в доаварійний стан. Мені ясно, що зараз достовірної відповіді годі й шукати, це потребує неспішного аналізу.

Відразу виник шум, характерний для будь-яких наукових зібрань, обговорення висунутої тези. За, проти, маячня, геніально, автор отримав весь спектр оцінок.

Улісс перервав обговорення.

— У нас буде час покопатися в цій проблемі. Справу зроблено, і треба рухатися далі. Технічним службам зняти страховочну копію системи, негайно. А екіпажу в цілому треба вдруге прийняти рішення: що робити далі? Ситуація відрізняється від минулої. Зараз у нас практично є головний привід, але є і п’ятнадцять тисяч років, які пролетіли за бортом. Варіантів вибору небагато — летіти додому чи приєднатися до людської Федерації Світів. На роздуми місяць. До цього часу проведемо всі ремонтні та регламентні роботи на борту. І поповнимо запас палива. Питання є?

В екіпажу питань не було. Але Лео тихо сказав:

— У мене є питання, командире.

— Запитуйте, Лео.

— Можливо, моя пам’ять відновилася не повністю, але серед екіпажу багато незнайомих мені осіб. Хто вони?

— Нарешті ти