Українська література » Фантастика » Корида - Олександр Костянтинович Тесленко

Корида - Олександр Костянтинович Тесленко

Читаємо онлайн Корида - Олександр Костянтинович Тесленко
“Елефант”… Анатоль, візьми на себе управління! Пробач, я не зможу тобі допомогти. Я думав, що вже все… Я геть розслабився…

Анатолій підхопився, підбіг до пульта. Але його зупинив незнайомий голос з-під купола зали:

— Дякуємо, не варто хвилюватися. Вважайте це просто жартом, шановний Анатолію Севастяновичу та Антуане Вікторовичу. Можете на кілька хвилин залишити пульти управління на “Елефанті”, а самі, будь ласка, підійдіть в сусідню залу. Ми хочемо оголосити наслідки перевірки і вручити вам, Анатолію Севастяновичу, диплом… з відзнакою.

Антуан сидів непорушно, і ота непорушність та ще вражаюча блідість видавали його стан.

— То це був просто жарт? — нарешті кволо посміхнувся він. — Якби я знав, то першим би підбіг до пульта… — і враз розсміявся. — А пам’ятаєш, я казав тобі, що в житті часом дуже важко розібратися, що просто, а що складно. Але не хвилюйся за мене. В мене невелика ділянка за містом на березі озера, садок там і гарна хатинка, а дружина вже другий рік, як ніде не працює. Вона буде просто щаслива, що я вже не диспетчер… — Голос Антуана затремтів. — Я знав, що колись так буде… Дружина буде рада… Жарт… Вони просто пожартували. Тільки мені чомусь зовсім не смішно… — і раптом підхопився, витерши сльози, бадьоро мовив: — Ходімо, Анатолію. Я вітаю тебе. Ти молодець.

На якусь мить він зупинився, стояв деякий час завмерши, мов закам’янів, і несподівано рвучко й рішуче рушив до пульта, з розмаху поклав долоню на важіль реверса, заблокувавши автоматику, а правицею відчайдушно, якось по-хлопчачому вдарив по клавішах раз і вдруге:

— Беру на себе керування рухом на сьомій, десятій та двадцять шостій магістралях! Іспит триває!

Автуанові руки напружено завмерли на клавіатурі. Поглядом він прикипів до екрана. Мить. Ще одна. Хвилина…

— Шановний Антуане Вікторовичу, повірте, ми ніякою мірою не сумнівались у вашій фаховій спроможності, — про: лунав іронічний голос з-під стелі. — Ми просто пожартували. Просимо вас пройти з Анатолієм Севастяновичем до сусідньої зали.

Антуан стримано, але переможно посміхнувся.

— Вони пожартували. Тільки мені чомусь було зовсім не смішно. — Він раптом голосно розсміявся. — Ти молодець, Анатолію. І пам’ятай, що коли починаєш боятися власної тіні, на цьому світі…

— …робити вже немає чого! — в тон йому докінчив хлопець, з почуттям зворушення та захоплення обнявши вчителя за плечі.



ЗМІСТ

Орлан Стах. Оповідання

Світячи іншим… Повість

Діти Ніколіана. Повість

“Корида”. Повість

Планета Білих Акацій. Оповідання

Не бійся власної тіні. Оповідання


Оглавление ОРЛАН СТАХ Оповідання СВІТЯЧИ ІНШИМ… Повість ДІТИ НІКОЛІАНА Повість “КОРИДА” Повість ПЛАНЕТА БІЛИХ АКАЦІЙ Оповідання НЕ БІЙСЯ ВЛАСНОЇ ТІНІ Оповідання ЗМІСТ
Відгуки про книгу Корида - Олександр Костянтинович Тесленко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: