Колонізатор - Сергій Залевський
– Гм, все цікавіше, так-так. А навіщо йому,… тобто, куди йому усі ці люди – не в кур’єр же?
– Я вам ще найголовніше не сказав – наш клієнт придбав у смуглошкірих два об’єкти, один іншого цікавіше. Важкий носій шостого покоління, швидше, прототип сьомого – щось середнє між лінкором і носієм, у базах відсутній, тільки маркування «Треммо-ШН6-100к» – більше інформації немає, а хаманці, як я вже говорив, різко втрачають інтерес до бесіди, коли їх запитують про нашого підопічного.
– А по дипломатичних каналах пробували щось дізнатися про нього, що там такого секретного?
– Пробували: нашому консулові м’яко натякнули, що відношення громадянина Макса Шнітке і конгломерату Хаман торкаються тільки самого Шнітке і самого конгломерату. Тому продовжу: другий об’єкт ще цікавіший за перший: мобільна верф повного циклу «Жукрезо-А6» – ремонт, обслуговування і найголовніше: складання з нуля будь-яких типів кораблів по шосте покоління включно, навіть пару моделей сьомого. У вільному продажі відсутня навіть у самих хаманців, але цьому Шнітке її продали без питань – це ще один дивний факт в усій цій історії. До того ж верф йде з повним набором сертифікатів і ліцензій – ось так!
– Тааак… виходить, що він цілком легально може збирати і продавати будь-які кораблі в приватні руки, обходячи обмеження на продаж спеціалізованих кораблів цивільним особам і корпораціям. Хоча, нумо нагадай мені, що там було в статуті цієї корпорації такого?
– Малі бойові кораблі нестандартних модифікацій,… системи штучного інтелекту з розвиненою психоматрицею,… важкі носії для малих кораблів.
– Ось воно значить як: «нестандартні модифікації, розвинені ШІ» – не бути мені директором, якщо це воскреслий нізвідки Шнітке не володіє ексклюзивною технологією виробництва чогось древнього і унікального,… до речі, де зараз ці дві одиниці його корпорації, і де він сам?
– По носію і верфі ніяких даних – півроку тому пішли в стрибок з Форпасса і відтоді ні на одному ретрансляторі не засвітилися. Швидше за все, у цього типу є план і місце, де цей план буде реалізований: тут можна тільки здогадуватися і тикати пальцем в небо. А сам технолог з двома своїми красунями… кхе… зараз у будинку на планеті – збираються усією сім’єю святкувати повернення і трибічний брак.
– Чин, вирушай до нього з ранку – потрібно спробувати дізнатися все про кораблик цього, як його… «Флоу-м», спробувати з’ясувати плани цього Макса – навіщо йому верф, що він збирається робити з нею, і взагалі, спробуй його завербувати.
– При усій моїй повазі директор, думаю, нам йому нічого запропонувати – свого часу, коли він тільки прибув до нас збіглим рабом з Гармора, майже диким, ми змогли його переконати в співпраці. А тепер… маловірогідно…
– А ти спробуй, спробуй – може, йому щось потрібно таке, чого немає у вільному продажі, а у нас є?
– Директор, ви ж знаєте політику Торгового Союзу – цивільним продають тільки деякі моделі шостого покоління, а усе інше стоїть в резерві держави. Він же і полетів в Хаман вісім років тому тільки тому, що отримав відмову в службі консервації дванадцятого флоту.
– Чин, постарайся, я тебе прошу – стомлено сказав глава СБ планети – заради нових технологій можна і на правила наплювати: тут же і дурневі зрозуміло, що у нього в голові щось забійне зберігається.
Уранці, поки його дружини мирно сопіли з боків, Макса відвідали ті ж два агенти, які приймали у нього медичне устаткування Де’галір в його перший приліт в Торговий Союз. Перший виклик незнайомого абонента чоловік відхилив – дуже рано лізуть поговорити всякі незнайомі люди, а бажання говорити доки немає. Але абонент виявився наполегливим і прислав повідомлення зі своїм ідентифікатором: ім’я Чин землянинові нічого не говорило, але служба і посада цього типу підняла його з ліжка і погнала до вхідних дверей будинку, де його чекали.
– Здрастуй Макс – звернулася до нашого героя смутно знайома людина – бачу, що не упізнав – згадай своє перше прибуття в Лайну, обмін медичного устаткування Де’галір на «Фортер» – як?
– Тепер згадав – зморщився фахівець зі збагачення руди – і чим зобов’язаний в таку ранню годину таким шановним агентам? Мені і в ліжку з дружинами було непогано – переходіть відразу до суті питання без передмов – технолог запросив двох служивих у будинок, щоб не говорити на порозі у усіх на видноті.
Подальша розмова не надихнула землянина: держава хотіла знати про нього практично все. Де був усі вісім років, що за непізнаний кораблик у нього стоїть на парковці шахтарської станції, які плани на верф, що за прототип йому продали хаманці, які дані він передав їм на валлінгів і ще декілька схожих по сенсу питань.
– Апетити у вас, шановні, ростуть непомірними темпами – посміхнувся Макс – з усього того, що вам хочеться знати, можу відповісти тільки на питання по кораблю серії «Флоу-м» – брехати не буду, це дійсно судно спорудження імперії Де’галір. Шість тисяч років ідеальної консервації, призначення – кур’єр, і відразу хочу помітити, бачачи ваше вираження очей, що міняти, продавати і так далі його не буду, оскільки в цьому немає ніякого сенсу. Корабель підкоряється псіоніку, який зміг його активувати – тобто мені, якщо хто не зрозумів. Бортовий мозок відрізняється високою відданістю до хазяїна, що закріплено на рівні генної прив’язки, тому окрім мене їм не зможе ніхто скористатися. Майже усім там управляє бортовий розум, пілот там тільки віддає накази, технології виробництва не знаю, ніяких даних по ньому у мене немає – тут допомогти нічим не зможу. Але якщо хочете, то коли буду на орбіті, готовий пустити всередину ваших фахівців – нехай ознайомляться. Правда відразу попереджаю, сам розумник дуже своєрідна особа, сторонніх не любить і шанси у ваших дослідників будуть украй малі. Що стосується усіх інших питань про моє минуле життя, моїх планах на майбутнє і тому подібного інтересу до моєї персони, то тут все просто: комерційна таємниця і особисте життя.
– Якось непатріотично, шановний пан Шнітке – несхвально помітив другий
