Легенди про зоряних капітанів - Генріх Саулович Альтшуллер

їм уже мчали інші кораблі, несучи невитрачену енергію.

Так було звільнено Прометея.

Повертаючись на Землю, він сказав мстивій планеті Зевс:

Ось я, поглянь! Я створюю людей Таких, як сам, — Із власного портрета, Щоб і вони, як я, уміли Страждать і плакать, І радістю наповнювати серце, Нікчемність ненавидіти твою, Як ненавиджу я!

Він був поет, він викрав у Зевса для людей Вогняну Квітку — і тому мав право так говорити.

* * *

Пам’ятайте ж усі, хто вирушає в незвідані далі Зоряного Світу: Земля ніколи не залишить того, хто звершив подвиг в ім’я людей.

Оформлення Юрія Бондаренка Обкладинка Анатолія Силаєва
Оглавление Генріх Альтов ЛЕГЕНДИ ПРО ЗОРЯНИХ КАПІТАНІВ Оповідання   “Богатирська симфонія”   Полігон “Зоряна ріка”   Генеральний Конструктор   Чи може машина мислити? Короткі оповідання     Тригерний ланцюжок     До зльоту готовий!     Перший контакт     Дивне запитання     “Машина сміялася…” (Із щоденника)   Нудний капітан   Легенди про зоряних капітанів     Ікар і Дедал     Наднова Аретина     Вогняна Квітка