Зустріч з тайфуном - Юрій Нікітін

Він нервував і гнівався недаремно. Справа в тому, що до хімічних аналізів у лабораторії ставилися дещо неуважно. Всі методики були розроблені, аналізи наперед відомі, і от вважають за можливе переводити досвідчених лаборантів в інші лабораторії, а замість них присилають кого заманеться.

— Хіба я винна, що квантометр показав такі цифри, — капризно відповіла Ліда.

Він на мить онімів, здивований нелогічністю її слів.

Вона ображено натиснула на кнопку квантометра, і полум’я вольтової дуги в’їлось у грудочку метеорита, випаровуючи його.

— Ось гляньте самі на спектр, — запропонувала вона, розгортаючи на екрані райдужну смугу.

Свічення газів цього метеорита, пропущене через призми приладу, утворювало майже суцільну смугу. Ліній було так багато, що вони, здавалось, зливалися. Це свідчило про наявність великої кількості різноманітних хімічних елементів у сплаві, особливо таких, що рідко зустрічаються на Землі. Колонки цифр, що лежали перед ним, — це дані складу сплаву, одержані приладом. Ніби по відбитках пальців, він “знайшов” їхнього “господаря”, встановив, до якого елемента він належить: вуглецю, нікелю чи гадолінію, який рідко подивується на Землі. Чутливі фотоелементи виміряли інтенсивність кожної лінії спектра, прилад сам підраховував процентний вміст елементів. Лаборантці необхідно лише скеровувати його роботу й записувати одержані результати.

Хоч у кожну дію цього приладу по визначенню хімічного складу було вкладено багатий досвід і знання, нагромаджені експериментаторами, які “спалили” перед цим мільйони зразків, але, крім можливих несправностей апаратури, лишалися ще можливі помилки, які важко усунути: атоми різних речовин “заважали” один одному випаровуватись у полум’ї вольтової дуги. Тому доводилось вносити поправки згідно з таблицями.

Посміхнувшись від наївної спроби відвернути його увагу, він швидко передивився спектрограму і простягнув руку за таблицями. Ліда зашарілась.

“Мабуть, не зовсім певна себе, — подумав він. — Добре, що хоч це розуміє, бо інші уявляють собі спектральний аналіз простіше”. Під “іншими” він мав на увазі тих, хто доручив дівчині цю справу.

Пролунав дзвоник. Та Ліда, глянувши на годинник, вперто струхнула головою, мовляв, я залишусь після роботи, щоб довести свою правоту.

Метеоритна речовина… Таємниці космосу… Найретельніший аналіз… Ці слова відскакували від його власної свідомості, бо випробовувати у лабораторії метеоритну речовину — така ж звичайна річ, як вдома кип’ятити чай.

Якусь мить він сидів нерухомо, а потім поклав руки на стіл, уважно оглянув лаборантку. Вона ніби випливла з туману цифр і спектрограм, що ними лише хвилину тому була забита його голова. Він по-новому глянув на дівчину. На його обличчі зосередженість змінилася подивом. Гарненьке личко. Модна зачіска. Розумні очі дивилися на нього уважно, ніби запитували: “А ти все умієш?”. Це було схоже на своєрідний психологічний “шок”, і він опустив очі, втративши на мить ниточку вимогливості. Коли він знову підвів їх, Ліда, насмілившись, запитала:

— А може, тут і мають бути цілі числа?

Він спохмурнів, бо десь у душі відчував це й сам, але йому не хотілося, щоб хтось випередив його. Та подібні запитання швидше спали б на думку їй, що не розуміє всієї складної закономірності, якою зумовлено утворення металевих сплавів. Адже неможливо виготовити сплав з довільним співвідношенням елементів. Її теж учили, що деякі елементи розчиняються в сплавах надзвичайно обмежено, в часточках відсотків. Щоправда, існують так звані механічні суміші… І, можливо, цим можна дещо пояснити. Але тут сплав, безперечно сплав! А втім, це були поки що роздуми. Спочатку треба перевірити дані.

У ньому знов заговорив начальник лабораторії.

— Лідо, підводьте мені послідовно ті ділянки спектрограм, які я називатиму. Разом з вами я перевірю інтенсивність ліній, — сказав він, повертаючи до себе тубус мікроскопа.

Він міг би зробити це сам, але вдвох швидше і зручніше. Минув деякий час у мовчанні. Ось він закінчив перевірку, і брови його знову зійшлися. Лише кілька чисел з його ряду трохи відрізнялися від знайдених нею. Цю різницю він ледве, вловив по тремтячій стрілці гальванометра. Ні, тут усе в нормі.

Тепер уже визначено й перевірено всі хімічні елементи цього незвичайного зразка. Він відрізняється від тисяч своїх побратимів-метеоритів, які щорічно знаходять і доставляють в інститут, багатством і різноманітністю складових хімічних елементів. Найчастіше трапляються залізо, нікель, цинк та алюміній, за визначення яких у першу чергу беруться хіміки-аналітики, що працюють з метеоритами. Ці “впадаючі в око” елементи мали процентний склад, записаний на бланку в цілих числах. Так, і для решти елементів відчувалась якась закономірність.

На Лідиному обличчі — полегшення від щасливого результату. Начальник лабораторії втомлено усміхається, питає примирливо:

— Я вас затримую, а там, — він показав на вулицю, — хтось, мабуть, чекає?

Ліда спокійно відповіла:

— За мною має зайти подруга, — і по паузі додала: — Вона працює в метеоритному комітеті…

У його погляді здивування. Йому, мабуть, треба було поцікавитись, чи не має та подруга відношення до цього дивного метеорита, але він нічого не спитав, лише відсунув убік пачку спектрограм і, вийнявши носовичок, почав старанно протирати скельця окулярів.

Далі все сталося швидше й простіше.

Важко було перегорнути першу сторінку тієї низки відкриттів, які потім ішли одне за одним. Це він пригадував пізніше, а перед відкриттями було хвилинне мовчання.

Відтак вони знову зібрали всі матеріали і почали їх систематизувати. Невже цей дивний сплав виготовлено штучно? Поки він усвідомлював складні поняття фазових співвідношень і концентрацій сплавів, Ліда невпевнено запропонувала:

— Може, треба скласти графік?

Інтуїція підказувала їй, що все складне спрощується, коли воно намальоване.

— Графік, графік… його, безперечно, варто було б зробити. Але що брати за вихідні дані? — розмірковував він уголос. Погляд упав на колонку цифр — там стояв порядковий номер елемента і процентний склад. Повагавшись якусь мить, він вирішив: хай складає. Це завантажить її корисною роботою, а він тим часом ще раз продумає все.

Посидівши з півгодини над матеріалами, він рушив до свого кабінету по довідники. Угледівши на Лідиному столі графік,