Крига. Частини І–ІІ - Яцек Дукай

змінило свої властивості, зокрема має здатність захищати очі від потужного сонячного випромінювання серед снігу й криги, водночас спотворюючи побачене.

Нокта (від гр. nokta — ніч; позначення n) — одиниця сили струму в теслектриці, відповідник ампера в електриці.

Ноктореол (від гр. nokta — ніч + лат. aureolus — золотий, золоте світіння) — «чорний ореол», світіння, зумовлене насиченням організму тьмідиною.

Перемерзання — спосіб переміщення лютих під землею, по землі та на невеликій висоті над землею.

Підтьмітка — опромінення тьмітлом, так само, як «підсвітка» є опроміненням світлом.

Пітьмівка — освітлювальний прилад (лампочка, жарівка), який використовує фізичні властивості теслектрики.

Потьміт — помітна зовні у лютовців насиченість організму тьмідиною.

Пухзолото — надлегкий коштовний метал, студінь золота.

Розтальники — прихильники реформ і змін у Російській імперії, започаткувати які мала б Відлига, знищення Криги, тобто — ліберали і прогресисти.

Самозаморозники — описані в романі російські селяни та міщани, прихильники віри в спасенну силу Криги, які вдаються до індивідуального чи колективного самогубства, наближаючись на вбивчу для них дистанцію до лютих чи бурульників; вони чинять так само, як російські єретики-старовіри, котрі в Середньовіччі спалювали себе, намагаючись досягти благодаті й втекти від грішного світу, опанованого, на їхню думку, злом.

Світінь — неґатив світлової тіні.

Сибирьхожето, Сибірське Металургійне та Гірниче Товариство Коссовського і Буланже — описана в романі промислова монополія, яка контролює в Сибіру під владою Криги студниці та промисел тунґетиту.

Скотос (від гр. skotos — «пітьма», «затемнення») — одиниця ємності струму в теслектриці; те саме, що фарада в електриці.

Сороки — шукачі природного тунґетиту і його родовищ; це слово постало з двох інших слів: 1) сороки — рухливі допитливі птахи, що шукають різні коштовні предмети, 2) «сороківка» — ізотерма холоду нижче 40° за Цельсієм, де доводиться працювати шукачам тунґетиту.

Сорочисько — терен за ізотермою морозу нижче 40° за Цельсієм, велике родовище тунґетиту.

Студіні крижліза — похідні заліза й інших металів і сплавів, які набули особливих властивостей під впливом наднизьких температур.

Студниця — металургійне підприємство, де виготовляють студіні, зазвичай поряд зі скупченнями лютих, джерелом наднизьких температур.

Супротитінь — «неґатив» тіні, яку «відкидає» тьмітло.

Тенебр (від лат. tenebrae — темрява, позначення φ) — одиниця напруги струму в теслектриці; те саме, що вольт в електриці.

Термопровід — трубопровід, яким перекачують рідкий гелій та інші охолоджені до наднизьких температур субстанції.

Теслектрика — «темна енерґія», фізичне явище, яке постало внаслідок Тунґуського феномена; за сюжетом роману описане, осмислене та вжите для практичних винаходів геніальним американським ученим сербського походження Ніколою Теслою.

Теслектрод — металевий прут для передачі теслектрики (те саме, що електрод в електриці).

Тунґетит — описаний у романі мінерал, який має унікальну властивість охолоджуватися від удару, а не нагріватися; ця властивість цілком змінює перебіг фізико-хімічних процесів на Землі після відомих катастрофічних подій в околицях річки Підкам’яна Тунґуска (звідси й його назва).

Тьмідина — рідка форма існування «темної енерґії».

Тьмідинометр — прилад для вимірювання концентрації тьмідини в середовищі.

Тьмітло — антипод світла.

Флюменатор (від лат. flumen — потік) — генератор теслектрики.

Циноморозний (цина/олово + паморозь) — виготовлений зі студіні олова.

Чернородок (рос.) — чималий шматок тунґетиту, знайдений у природному стані; слово, створене за аналогією з «самородок» (знайдений у природному стані шматок золота).

Словник збережених завдяки замерзанню

призабутих слів та словосполучень,

нині рідковживаних

адамáшок — вид шовкової тканини, дамаст;

аеролíт — метеорит;

ажитація — збуджений стан, схвильованість;

акурáт — сáме;

алярм — тривога, крик;

апотеóз — прославлення;

аритмéтика — арифметика;

атрáмент — чорнило;

афрóнт — зневага, випад;

бáзграти — неохайно писати;

балабóни — дзвіночки на кінській упряжі;

бараниця — вичинена овеча шкура;

батýта — диригентська паличка;

баюра — велика калюжа;

бéбехи — постіль, пожитки;

бíбула — обгортковий чи промокальний папір;

борлáк — кадик;

брильянтин — бріолін;

броїти — пустувати, бунтувати, шкодити;

бумазéйний — виготовлений з ворсистої бавовняної тканини;

бюро — службове приміщення (мн. бюра, бюр);

валáшати — каструвати;

вбирáльня — туалетна кімната;

вивірка — білка;

визіхнути дух — померти;

винищувач — стара назва есмінця;

вино — піка;

випатрати — випотрошити;

вíдпуст — відпущення гріхів під час богослужіння;

відтáк — потім, згодом, а тому;

вýйко — дядько по матері;

габардин — однотонна вовняна тканина із помітними текстильними смужками;

гáрусний — виготовлений із суканої шерстяної пряжі;

гістерíя — істерія;

глипати — позирати;

грéць ухопив — розбив параліч;

ґáвити — бути неуважним, упускати нагоду;

ґевáл — міцний чолов’яга;

ґешефт — вигідна оборудка, торгівля;

ґранатóвий — темно-синій;

далебí — правду кажучи, справді;

далекогляд — бінокль;

двигати — піднімати чи нести з великим зусиллям;

двірéць — вокзал;

дзвíнка — бубна;

дзиґар — годинник;

дзиґлик — стільчик;

дибати — шкутильгати, невпевнено йти;

длýбати — колупати;

допíру — щойно, тільки;

дóпуст — допущення, попущення;

достóту — точно, справді;

драглí — желе;

дрóжки — легкий візок, запряжений кіньми;

дубельтíвка — рушниця з двома дулами;

дядина — дружина дядька;

електрíвня — електростанція;

етéр — ефір;

єдвáб — шовк;

жарíвка — електрична лампочка;

жирандóль — люстра, світильник;

жовтяниця — жовтуха;

жорствá — галька, дрібні камінці;

жужмитися — жмакатися, зіщулюватися;

зáбавка — іграшка;

заживáти — споживати;

заповзятися — напосісти;

захлáнність — жадібність;

зáштрик — укол, ін’єкція;

здрýлити — зіштовхнути;

зиз — погляд скоса;

зимне — холодне;

зимняк — шлях по льоду замерзлої річки;

Злýчені Держави Америки — США;

змарнíлий — схудлий, виснажений;

імпéт — сильний натиск, поштовх;

ї´дло — їжа;

кавáрня — кав’ярня, кафе;

кав’яр — ікра риби;

каламáр — чорнильниця;

кам’яниця — кам’яна чи цегляна будівля;

капшýк — невеличкий гаманець у формі мішечка;

карк — задня частина шиї;

катéдра — кафедра, кафедральний собор;

квас — кислота;

квач — помазок;

кíтва — якір;

кóвзелиця — ожеледиця, ковзанка;

кóмин — димохід;

конфітýра — варення;

копил — зразок, шевська колодка, стійки полозів саней;

коцюба — кочерга;

кравáтка — галстук;

крижі — поперек;

кувéта — невелика ванночка;

кýмпол — голова;

кýчма — волохата хутряна шапка;

лижви — лижі;

ликнути — ковтнути;

линва — канат, трос;

лій — тваринний жир;

лічниця — санаторій;

лорнéт — монокль в оправі;

лосняк — слюда;

лупанáрій — бордель;

лýтка — віконна рама, підвіконня;

люфа — дуло рушниці;

ляда — відкидна полиця чи покришка;

маґнéт — магніт;

мáмут — мамонт;

манíжка — широкий нагрудник під фрак;

марокéн — тканина зі штучного шовку, нагадує крепдешин;

марýдити — нудитися, набридати;

маслачки — кісточки пальців;

масний — жирний, змащений; непристойний, цинічний;