Марсіянин - Енді Вір

Як пощастить, через кілька Солів я з’їм “Прибуття”.

Мені не вдалось зарядитись учора повністю. Бо я задовго їхав, і перед темрявою встиг зарядитись лише на 70%. Тому сьогодні був скорочений час кермування.

Я здолав 63 км, перш ніж міг знову розкласти табір. Та я не дуже й засмучений з того. Бо мені лишилось всього 148 км до МЗЧ. Це означає, що я буду там післязавтра.

Святе пекло, я справді зроблю це!

Святі яйця, це неймовірно! Святі яйця! Святі яйця!

Гаразд, спокійно. Спокійно.

Я проїхав сьогодні 90 км. За моєю оцінкою, я за 50 км від МЗЧ. Я мію дістатись туди завтра. Я дуже схвильований, але причина через яку я шаленію - я отримав сигнал з МЗЧ!

НАСА змусило МЗЧ передавати у етер сигнал-маяк Габа Аресу 3. А чому ні? Це цілком логічно. На відміну від мого пошарпаного лайна, МЗЧ у гарному стані, цілком дієва машина, готова виконати, що їй накажуть. І вони наказали йому вдавати, що він є Габом Аресу 3, так щоб мій ровер почує цей сигнал і покаже мені, де це.

Це винятково гарна ідея! Мені не доведеться вештатись довкола, шукаючи його. Я поїду навпростець до нього.

Я впіймав лише проблиск сигналу. Ліпше ловитиме, коли я під’їду ближче. У нього три додаткові засоби зв’язку з Землею, але вони скрайньо вузько направлені та створені для зв’язку при умові видимості. Дивно думати, що піщаний бархан не дає мені чути, що каже МЗЧ, але той може буз проблем говорити з Землею. Ну, між Землею і ним нема ніяких піщаних барханів, коли вони говорять.

Якось вони спромоглись зробити передачу радіального сигналу, хоч слабкого. І я його впіймав!

Моє сьогоднішнє повідомлення було: “ПІЙМАВ СИГНАЛ МАЯКА.” Якби було більше каміння, я б дописав: “ДО СТОБІСА ЧУДОВА ІДЕЯ!!!” Але тут дійсно лише пісок.

МЗЧ чекав на південно-західній частині Скіапареллі. Він сягав 27 метрів ввишину, його конічне тіло виблискувало під полуденним сонцем.

Ровер перевалився через ближній бархан, тягнучи за собой причеп. Він на хвильку сповільнився, відтак поїхав до корабля на повному погоні. Він зупинився на віддалі 20 метрів.

Там він стояв десять хвилин, поки астронавт всередині надягав скафандр.

Відтак Марк Уотні збуджено вискочив зі шлюзу, впав на землю, відтак звівся на ноги. Дивлячись на МЗЧ, він простяг до нього руки, наче не вірив очам.

Він підскочив вгору кілька разів, піднявши вгору руки зі стиснутими п’ястуками. Потім він став на коліно й постукав п’ястуками себе у груди.

Підбігши до космічного корабля, він обійняв Посадкову опору В. По хвильці він розімкнув обійми, щоб зробити ще один сеанс святкового підпригування.

Розтративши усі сили, астронавт став з руками в боки, дивлячись на плавні лінії інженерного дива, що стояло перед ним.

Вилізши по драбині на посадкову ступінь, він дістався до злітної ступіні та ввійшов у повітряний шлюз. Він зачинив двері позаду себе.

Все таки я здійснив це! Я у МЗЧ!

Ну, просто зараз я знов у ровері. Я сходив у МЗЧ зробити завантаження та перевірку системи. Я мусив лишатись у ПЧД скафандрі увесь час, бо там поки що немає життєзабезпечення.

Зараз він робить самоперевірку, а я передаю йому через шланги кисень та азот з ровера. Таким його і задумали. Він не несе з собою повітря. Чого б це робити? Це марний вантаж, коли у вас є просто поряд Габ повний повітря.

Гадаю, друзі з НАСА зараз відкорковують шампанське та шлють мені багато повідомлень. Я прочитаю трохи згодом. Найперше, що треба зробити - налагодити у МЗЧ життєзабезпечення. Відтак я зможу зручно працювати всередині.

А потім я матиму нудну розмову з НАСА. Зміст може бути цікавим, але 14-тихвилинна затримка сигналу між мною і Землею зробить це нудним.

[13:07] Г’юстон: Вітання від усіх нас тут у Центрі керування місією! Добре впорався! Який твій статус?

[13:21] МЗЧ: Дякую! Ніяких фізичних чи психічних проблем. Ровер та причеп вже достатньо зношені, але ще дієздатні. Оксигенатор та регулятор працюють добре. Я не взяв відновлювач води. Просто захопив воду. Лишилось багато картоплі. Можу протриматись до 549-го Сола.

[13:36] Г’юстон: Приємно чути це. Гермес летить як і планувалось для пролету проз у Сол 549. Як ти знаєш, МЗЧ має втратити трохи ваги, щоб зробити перехоплення. Ми дамо тобі потрібні вказівки протягом дня. Скільки у тебе лишилось води? Що ти робив із сечею?

[13:50] МЗЧ: У мене лишилось 550 л води. У дорозі я викидав сечу назовні.

[14:05] Г’юстон: Бережи воду. Не викидай більше сечу. Зберігай її десь. Увімкни радіо ровері і лиши його так. Ми зможемо зв’язатись з ним через МЗЧ.

Брюс завалився у кабінет Венката й байдуже усівся у фотель. Впустив портфель на долівку й стомлено звісив руки з билець.

- Добре долетів? - спитав Венкат.

- Я забув, що таке сон, - сказав Брюс.