Українська література » Фантастика » Зруйновані зорі - Олег Євгенович Авраменко

Зруйновані зорі - Олег Євгенович Авраменко

Читаємо онлайн Зруйновані зорі - Олег Євгенович Авраменко
причмелений, такий безпорадний вигляд, що за інших обставин я б розсміялася. Але зараз…

Я загасила екран, підхопилася з крісла й заходила туди-сюди по рубці.

— О боже!.. Оце так!.. Ну й ну!.. Здуріти можна!..

Олег повернувся до мене.

— Ти що, ревнуєш?

Я різко зупинилася.

— Ні. Ревнощі залишилися в минулому. Я вже доросла, все розумію й хочу, щоб батько був щасливий. Просто… це так несподівано! Я досі не можу повірити.

— Бо вона королева?

— Господи, звісно, ні. Яке це має значення. Світ Барнарда — не Новоросія, там монарх лише громадянин своєї країни, хіба що носить гучний титул, час від часу бере участь в офіційних церемоніях і призначає такий уряд, який подобається парламентові. А Саті до того ж дуже проста й безпосередня, вона дуже не любить, коли її називають „ваша величність“. Тільки „Саті“, „міс“, „принцеса“… вона мені завжди подобалася! І якщо вже батько дістанеться якійсь іншій жінці, крім мами, то хай краще їй.

— Ти думаєш, у них все складеться?

— Аякже! Ти можеш уявити чоловіка, який устоїть перед такою красунею?

Олег усміхнувся.

— Можу. Я навіть знаю такого. Він перед тобою.

— Ну, присутні до уваги не беруться. — Я повернулася на своє місце. — Подумати тільки, у мене буде мачуха-королева, а батько стане принцом-консортом!

Олег розсміявся.

— А ти кажеш, що для тебе це не має значення…

За дві години закінчився наш перший затяжний стрибок, і ми опинилися за сто дев’яносто кілопарсеків від центру нашої Ґалактики, а до Туманності Андромеди залишалося ще майже шістсот. Незадовго до виходу з гіперпростору в рубку явився прем’єр Падма з кількома міністрами, а також Саті з моїм батьком. Королева просто сяяла, а батько, якого вона тримала під руку, все ще був такий приголомшений, що навіть не намагався мені підказувати, поки я маневрувала в дром-зоні, спрямовуючи корабель до наступного каналу.

Лише за чверть години, коли „Нахімов“ закінчив розгін при 600 g і тепер мчав до своєї мети по інерції, до батька частково повернулася його звична невгамовність, і він звернувся до мене:

— Капітане, дозвольте покомандувати системами зовнішнього спостереження.

— Так, сер, — відповіла я. — Спостерігач, виконувати накази коммодора.

Батько підійшов ближче до передньої оглядової стіни, на якій, окрім трьох неяскравих зірок, виднівся край спірального диска Ґалактики, а також пляма Великої Маґелланової Хмари. Саті не відпускала його руку, неначе боялася, що він миттю дремене. Збоку це виглядало досить кумедно.

— Підсистемі візуалізації, — наказав батько, — іґнорувати об’єкти, яскравіші за десяту величину.

З передньої стіни зникли три зірочки, край Ґалактики і Маґелланова Хмара. Запанувала суцільна чорнота.

— Показати об’єкти від десятої до двадцятої зоряної величини у пропорції видимої яскравості від нуля до шести. Виключити об’єкти, що ідентифікуються як зорі або зоряні кластери. Зробити поправку на червоний зсув.

Усю оглядову стіну заполонив густий розсип жарин — від дуже яскравих на зразок Веґи або Арктура в земному небі до найтьмяніших, ледве помітних. Їх було так само багато, як зірок поблизу Центрального Скупчення. Вони не складалися в сузір’я, а перепліталися химерними візерунками, ніби розсипані на підлозі рисові зерна.

— Усі ці вогники, — заговорив батько, ні до кого конкретно не звертаючись, — є ґалактиками, віддаленими від нас на десятки, сотні й тисячі меґапарсеків. Нещодавно вони здавалися нам недосяжними, ми могли тільки мріяти про них. Та й тепер нам під силу дістатися лише до найближчих. Але колись настане час, і наші нащадки зможуть вибрати навмання будь-яку з цих цяток і долетіти до неї, хоч як би далеко вона не була. Я вірю в це — для людства немає нічого неможливого.

Крейсер летів крізь дром-зону, щоб увійти в наступний канал на нашому шляху до Туманності Андромеди — вже близької й досяжної для нас. А ми, затамувавши подих, дивилися крізь оглядову стіну рубки на міріади нескінченно далеких ґалактик — крихітних піщинок у безмежному океані Всесвіту.

Примітки
1

Фреґат-капітан (capitaine de fregate) — капітан 2 ранґу.

(обратно) 2

La femme de fer — „залізна жінка” (фр.).

(обратно) 3

Корвет-капітан (capitaine de corvette) — капітан 3 ранґу.

(обратно) 4

Lіeutenant junior grade — молодший лейтенант. У Земних ВКС це наступне після мічмана (ensign) офіцерське звання.

(обратно) 5

Крило — в космічному флоті базове оперативно-тактичне з’єднання з 10-30 легких кораблів; 5-10 крил складають бриґаду.

(обратно) 6

ЕМІ — електромаґнітний імпульс.

(обратно) 7

Deus ex machine — буквально „бог з машини” (лат.). Під цим висловом зазвичай мається на увазі неочікуваний поворот подій, який дає змогу героям вибратися з безвихідних ситуацій. Щось на кшталт палочки-виручалочки.

(обратно) 8

„Король помер, хай живе король!” (фр.)

(обратно)
Оглавление Пролоґ Альвійська вендета Стефан: Війна триває   1   2   3   4  
Відгуки про книгу Зруйновані зорі - Олег Євгенович Авраменко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: