Сам себе катаю - Віктор Маслов
Одному добре, а втрьох ще краще.
Свій варіант трекового велосипеда запропонувала італійська фірма "Чінеллі". Журналісти нарекли її новинку "машиною для безвітряної погоди". Рама і колеса цього велосипеда обтягнуті пластиковим "кожухом", що ліквідовує завихрення в усіх конструктивних елементах, а відтак знижує опір повітря. Звісно, їздити на ньому по шосе небезпечно, оскільки порив бокового вітру може відразу повалити набік. До того ж італійські дизайнери створили кілька моделей велосипедів, в яких виявилися сучасні тенденції цього таки популярного виду транспорту. Застосування нових конструкційних матеріалів дало можливість дещо змінити форму в дусі нових вимог дизайну. Наприклад, велосипед "Blooson" має раму хрестоподібної форми, виготовлену із молібденової хромованої сталі. Рама велосипеда "Kronos" складається із лінійних елементів, виготовлених із синтетичної пластмаси, армованої вуглецевим волокном, вона легка і міцна. Підсідлова рама спрямована вниз, як на моделях жіночих велосипедів, за рахунок чого конструктори добилися зниження центра ваги. Модель "Kronotech" теж пластмасова. В ній втілено принципово нові технічні рішення, що демонструють широкі технологічні можливості цього матеріалу.
Велокосарка
На допомогу гонщикам голландські інженери сконструювали спеціальний комп'ютер "Циклотронік", що кріпиться до керма. Його мініатюрний дисплей видає швидкість їзди, фіксує пройдений в кілометрах шлях і витрачений на поїздку час. Цей електронний "мозок" здатний виконувати роль тренера, він допоможе спортсменові правильно визначити темп руху, раціонально розподіляти свої сили і вносити певні корективи в наступні тренування. До реєстру популярних змагань увійде новий вид велосипедних змагань, що претендує на масовість, — циклотрайлер, або велотриал. Це гонки на коротку дистанцію, але з різноманітними перешкодами: велосипедисти їдуть по вузьких дошках і сходинках, перестрибують через канави та інші бар'єри. Чимало ентузіастів цих карколомних гонок з'явилося на початку 80-х років у таких країнах, як США, Італія, Франція, Голландія, Польща, НДР, Чехословаччина.
Чим же відрізняється велосипед для участі у велотриалі від звичайного, спортивного? Зовні він нагадує кросовий мотоцикл, але без двигуна. Велотриальний велосипед обладнаний травмобезпечним кермом із м'якими подушечками як на поперечині керма, так і на виносі. Невелика рама має високо підняту каретку, її поздовжня труба теж обгорнута травмозахисною подушечкою. Передня вилка аркоподібна і міцна. Колеса із широкими сталевими ободами малого діаметра, шини — широкого профілю, кросового виконання. Передні і задні гальма ободного типу, а якщо втулки коліс барабанного типу, то й гальма відповідні. Для дітей встановлюються м'які видовжені сідла.
Останнім часом велосипед починає завойовувати симпатії танцюристів. Так, ще не вщух інтерес молоді США до брейк-дансу, як виникла його модифікація — байк-брейкінг. Його танцюристи використовують для своїх напівакробатичних "па" спеціальні трюкові велосипеди. Велобрейк стрімко поширювався в багатьох американських містах, стаючи однією з видовищних розваг молоді. Шкода тільки, що ризиковані вправи на двох колесах нерідко приводять до серйозних травм.
Здавалося б, усі пошукові роботи, пов'язані з винайденням велосипеда, завершилися більш як сто років тому, а точніше, в 1885 році, коли Ровер створив свій безпечний велосипед із заднім колесом, яке рухалося ланцюгом. Своєю геометрією сучасний велосипед дуже схожий на роверівський, але далеко йому не пара. Машина ХІХ століття важила 35 кілограмів, що становило добру половину ваги середнього велосипедиста. А велосипед наших днів важить втричі менше, і в перспективі буде ще легшим і прудкішим. Професіональні та самоціяльні конструктори дбають не лише про нові, оригінальні форми велосипеда, а й вдосконалюють окремі вузли та системи. Прикладом такої "доробки" може бути заміна ланцюгової передачі "карданну. Те, що ми нині називаємо карданним валом, італійський філософ лікар, математик і астроном Д. Кардано винайшов ще в середині XVI століття, тільки на початку XX століття це пристосування стало невід'ємною частиною усіх автомобілів, а між тим їх "пращури" мали ланцюгову передачу. Не так давно голландські винахідники сконструювали велосипед із карданом. І чого вони добилися? Зменшили витрату фізичних зусиль в чотири рази, крім того, сам вал вдвічі легший, ніж ланцюг.
Трековий велосипед італійської фірми "Чінеллі".
Ще далі пішов у цій справі французький інженер Мішель Деал — він створив вілосипедну коробку передач. Можна вважати, що, одержавши такий вузол, велосипед конструктивно наближається до автомобіля, переймаючи у свого конкурента кращі здобутки технічної думки. "Деалдрайв", так назвали цю коробку, має 16 передач, їх перемикання здійснюється автоматично, з допомогою ведучої розсувної зірочки. При натискуванні на педаль вона стискується і сама вибирає вищу передачу, яка збільшує швидкість. Дві муфти зчеплення контролюють і вибирають будь-яку з 16 передач, а спеціальний пристрій забезпечує нормальне натягування ланцюга. При зміні передачі, а це не менш важливо, привод не переривається.
На нову систему педалей збирається перевести свої гоночні велосипеди Федерація велоспорту Франції. Чим зваблює новинка? Педаль кріпиться не в шатуні, а на кільці, що обертається синхронно з педаллю. Тож при обертанні відстань педалі від центра ведучої зірочки зростає від 14 сантиметрів (у верхній мертвій точці, коли нога тисне зверху) до 20 при максимальному зусиллі ноги. Отже, в напружений момент довжина важеля виявляється найбільшою, і як наслідок — виграш в силі. Випробовування підтвердили: ефективність такого педалювання підвищується приблизно на 12 процентів.
Нові італійські велосипеди: "Blooson"
"Dronos"
