Українська література » Дитячі книги » Сам себе катаю - Віктор Маслов

Сам себе катаю - Віктор Маслов

Читаємо онлайн Сам себе катаю - Віктор Маслов
border=0 style='spacing 9px;' src="/i/50/426850/i_036.jpg">

Будь ласка, морозиво з… велосипеда.


Ця 15-кілометрова асфальтоване велодорога прокладена від міста до зеленого масиву Бубяй, де люблять відпочивати шяуляйці. Не тільки у вихідні, а й в будні тут завжди людно, гамірно і весело. Ні дорослого, ні підлітка не зачитать байдужим слаломні спуски, велотунелі, забавні велогірки і майданчики для фігурної їзди на велосипеді та інші велоатракціони. Накатався — можеш "припнути" велосипед на стоянці і спуститися до озера, щоб покупатися на пляжі. Заманулося поганяти м’яч чи зіграти в теніс — на тебе чекають спортивні майданчики.

Шяуляйці одними із перших у країні подбали про "ренесанс" велосипеду в XX столітті. Нині кожен третій житель міста має власну веломашину, тут стало звичним їздити на велосипеді на роботу, в школу або просто в гості. Кажуть, велосипед у великій пошані там, де йому гарантується безпека руху. У Шяуляї щодо цього зроблено чимало. Від суцільного транспортного потоку одмежовані велодоріжки, які становлять, до речі, п'яту частину загальної довжини всіх магістри лей міста. На багатьох вулицях вивішено червоні "цеглинки" для автомобілістів, а у вихідні до них долучається ще близько десятка доріг, які відкриваються тільки для пішоходів і велосипедистів.

Звичайно, велосипед доставляє чимало турбот місту, що одважилося дати йому не одну "зелену вулицю". Але й віддача соціально значуща: останніми роками, як запевняють медики, серед шяуляйців різко зменшилася захворюваність, скоротилися прогули з транспортної причини, підвищилася продуктивність праці, стали краще вчитися в школах та інших навчальних закладах. Масове захоплення велосипедом розвантажило міський транспорт, зменшило витрати пального і забруднення навколишнього середовища.

Першою відкриває дорогу велосипеду, безперечно, весна. Як тільки скидає сніжну ковдру асфальт, ховаються ковзани, лижі, санчата, а натомість викочуються у двори велосипеди. Миготливі спиці намотують сонячні промені на вулицях, площах і парках. Звична картина в будь-якому місті чи селі. А в шяуляйців весна особлива — вона виливається в справжнє свято двох коліс — День велосипеда.

У травневі дні майже всі жителі міста — від дідуся до малюка — пересідають на дво- та триколісні велосипеди. Для них організовуються спортивні змагання, зльоти велотуристів, короткі велопоходи під девізом: "Всією сім'єю — на природу!" А в дитячих садках проходять свята маленьких велосипедистів, в яких беруть участь понад 2 тисячі малят. Організатори шяуляйського вело-фестивалю поставили перед собою благородну мету — заохотити до їзди на велосипеді якомога більше людей і виростити нове покоління спортсменів, прихильників здорового і радісного способу життя.


Пращур велосипеда


Свій День велосипеда шяуляйці охоче розділяють з велолюбителями багатьох міст і сіл країни. Особисто я скористався їх доброзичливим запрошенням і прибув у це литовське містечко вдруге.

Не впізнати було Велограда тієї травневої неділі Вже зранку, ніби за велінням чарівної палички, на вулицях зник автотранспорт. Натомість їх заполонили велосипедисти, натискуючи на педалі різних марок тихоходів. З-поміж них були й чудернацькі машини минулого — дерев'яні самокати, "павуки", "дукси", "колеса смерті" і сучасні гоночні веломашини, на яких радянські спортсмени завойовували високі олімпійські нагороди. Ці дивовижні, химерні пращури велосипеда викотили на вулицю прямо… з Музею велосипеда, що розмістився в триповерховому будинку поряд із висотним готелем "Шяуляй".


А мені зручніше…


Програма Дня велосипеда насичена і цікава. Це — масові велоспринти для різних категорій молоді, фігурні катання і паради саморобних конструкцій. Піонери і школярі, наприклад, змагалися між собою на підліткових велосипедам переможці одержали призи велозаводу "Вайрас" — новенькі "Орленки" і "Ласточки"". Вихованців дитячих садків, які осідлали триколісні "Зайчики" і взяли участь у загальному велопробігу, нагородили смачними цукерками і тортами. Навіть московський цирк "Янтарь", що саме гастролював у республіці, теж пера сів не велосипеди, демонструючи їх неабиякі можливості під шатром голубого неба. Головний же господар свята — це, безумовно, велосипед, йому — найбільші вшанування.

Плакати й афіші сповіщали, що велосипед — дешевий, зручний і швидкий засіб пересування, що його шанувальники ніколи не хворіють, що регулярна їзда на ньому подовжує життя в середньому на п'ять років… На спортивних тенісках, кепі і косинках, вітринах — всюди красувалася велосипедна емблема міста — усміхнене серце, в півкулі якого вписано два легкокрилі колеса.

Та чи не надмірне таке захоплення велосипедом сьогодні?

— Звичайно, ні,— сказав один із організаторів цих урочистостей, заступни голови Шяуляйського міськвиконкому Вітаутас Бержинскас. — Адже всі знають: велосипед не просто іграшка чи спортивний снаряд. Він досить практичний вид транспорту. Тому так важливо, а особливо для міста, створювати всі умови для тих, хто користується велосипедом. Це ми, власне, й робимо.


На п'єдесталі пошани — юні гонщиці.


Шяуляй дав велосипеду "зелену вулицю" в багатьох напрямах. Тут розроблено генеральний план розвитку міського транспорту, за яким переваги надаватимуться не автомобілю, а двоколісному "конику". Передбачено заходи, аби кожний житель міста міг добиратися велосипедом від свого дому на роботу, де магазину, школи та зони відпочинку. Подальша велосипедизація міста тісно пов'язуватиметься з перспективним планом будівництва. При забудові нових мікрорайонів міськвиконком не затвердить жодного проекту житлового будинку чи масиву, якщо архітектори не передбачать спеціальні велодоріжки, стоянки, майстерні для ремонту веломашин.

А яким же буде міський велотранспорт у майбутньому? Відповісти на це може парад веломобілів — один із видовищних "номерів" велосипедного свята.


Стартують веломобілісти.


… Стрімко і беззвучно проноситься схожа на витягнуту краплю машина з написом "Вільнюс". Виблискують на сонці спиці, тихо шурхотять шини Коментатор представляє її по радіо як "найшвидкісний м'язовий транспорт країни". На двокілометровій дільниці траси Вільнюс — Рига судді зафіксували рекордний результат новинки — 60 кілометрів за годину. Цей суто спортивний веломобіль збудували спеціалісти Проектно-конструкторського інституту Міністерства місцевої промисловості Литви, Вільнюського інженерно-будівельного інституту та Пренайського експериментального заводу спортивної авіації. Обладнаний комфортабельною кабіною, він дуже зручний для туристських поїздок, тренувань спортсменів, а також активного відпочинку. У ньому велосипедистові не дошкулятиме ні злива, ні вітер, ні сніг. Ідея цього

Відгуки про книгу Сам себе катаю - Віктор Маслов (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: