Грот афаліни - Павло Андрійович Місько

некерований танкер вітер і хвилі погнали просто на Рай. Течія теж була зі сходу, і все це допомагало одне одному. Сміливці, що перебралися з третього султанського катера на танкер, нічим зарадити не могли: і штурвал, і всякі пульти були підірвані.

Тим часом довжелезна хмара чорного задушливого диму досягла Рая. Сунулася вона низько, по самій воді і землі, за короткі хвилини застелила всі вулиці, закутала будинки. У готелях і пансіонатах почалася паніка… Різношерста публіка ринула в порт. «Катастрофа! Катастрофа!» — було у всіх на устах, і це слово зв'язувалося не тільки з танкером, але й з самим островом.

Земля, місяць і сонце на той час стояли на одній прямій. Починався найвищий за півроку прилив. А вітер зі сходу дедалі дужчав. Починався шторм, який збирався вже кілька днів.

Вітер приніс якесь полегшення, бо трішечки відвернув від острова зловісну задушливу хмару. Але прийшло друге лихо: некерований танкер розпоровся на рифах, проломи були у багатьох танках, бо в море ринули потоки нафти. А буря ніби навмисно ще кілька разів розвернула танкер і так, і сяк, підіймаючи то ніс, то корму, і нарешті танкер розламався на дві половини. І ці величезні половини вже кожна окремо скреготали, оберталися, западали набік.

Спалахнула нафта і на воді. Широкий палаючий потік почав охоплювати острів з півночі, де пляжі, і з півдня, де був порт.

А в порту панував уже дикий розгардіяш і паніка, люди з боєм захоплювали все, що могло плисти чи триматися на воді, сподіваючись вибратися з вогняного напівкільця, поки палаюча нафта не відрізала шлях до відступу. Деякі судна з пасажирами, а деякі і без них пощастило вивести до західних секторів. Не солодко було їм у розбурханому морі, але поступово судна пробивалися у напрямку до Головного острова.

Почали горіти джонки, з плавучого селища здійнявся лемент і зойк людських голосів…

Радж і Янг розлучилися з Абдулою, як тільки висадилися на Раї. Побіг Абдула повинитися перед синьйорою. А вони заглянули в дельфінарій. Устигли побачити тільки Абрахамса. Він неухильно ніс службу, годував дельфінів. Сказали йому про загибель Судзіра, і Абрахамс заойкав і заайкав: «А як же тепер дельфінарій? А як же я… ми всі?!»

До поліцейської дільниці не дійшли, почули рокотання вертольотних моторів і далеку стрілянину. Повернули в бік порту, куди бігли вже і діти, й дорослі і звідки добре було видно, що діється на рейді і аж до самого обрію. І вся катастрофа з танкером відбулася на їхніх очах…

Потім, коли очманілий натовп почав тягати їх з собою то туди, то сюди, їм ледве пощастило вхопитися один за одного, щоб не загубитися в людському вирі. Чуманіючи від криків і галасу, пробилися до восьмого сектору, де палали від підпаленої нафти рибальські джонки-хатини. Хотілося допомогти рибалкам у цьому апокаліпсисі[26] допомогти Гугу, його сім'ї. Про свій порятунок брати не думали. Приймали на руки чиїхось дітей, якісь клунки, відносили щонайвище від берега, знову пробивалися до води… Човни спалахували дедалі ближче. У димовій кіптяві люди метушилися, мов чорти. Ніхто не знав, чи все населення човнів урятувалося, ніхто нічого не міг сказати про Гугу і його сім'ю.

Потім стомлені, замурзані пленталися кільцевою дорогою на захід, куди прямували й люди. На пляж навскоси йшли перемішані з нафтою водяні вали, нафтою був залитий уже весь пісок до роздягалень і душових, і навіть будочки-роздягальні. Нафта тут ще не горіла, та лихо від неї було не менше. Славнозвісним на весь океан пляжам настав кінець.

Десь у четвертому чи п'ятому секторі зустріли Абдулу. Протовпився назустріч людському потокові з Тота на руках. Його очі перелякано обмацували кожного стрічного. Побачив Раджа і Янга — і аж собачку впустив з радощів.

— Немає ніде синьйори… А Тота в коридорі спіймав, бігав і скавучав, бігав і плакав.

— Може, встигла виїхати, — сказав Радж.

Пройшли і п'ятий і шостий сектори, тут було найбільше збіговисько людей. Тут не було диму, не дійшла сюди ще й нафта.

Посідали всі троє на бетонний парапет, який захищав дорогу від хвиль прибою. Дивилися, як котяться на берег брудні вали, дивилися ліворуч, на дельфінарій. Він ще був цілий, ще нібито існував, але здавалося, що його вже й не було.

«Що ж далі? Чим усе закінчиться?» — боляче нило в кожного серце.

Одне тільки знали хлопці: вони не туристи, утікати їм нікуди. Їхня доля зв'язана з Раєм, з архіпелагом Веселим.

І майбутнє Веселого зв'язане з ними…

Сонце було над самим заходом. Воно раз у раз ховалося за чорні, страшні клуби диму. На таке сонце і Янг уже міг дивитися без окулярів.

Сховається сонце, але настане ранок, і воно знову зійде.

І сходитиме ще не один раз…

1980–1982 рр.

Примітки

1

Серед туристів дуже цінуються такі ікла, особливо з подвійним завитком. Відшліфовані, позолочені, вони коштують великі гроші, використовуються модницями замість браслетів.

2

Амара — безсмертний (сінгал.).

3

Махаут — погонич слонів.

4

Англійське слово sweet має багато значень, які й обігруються в пісні: солодкий, духмяний, свіжий, улюблений, милий, мелодійний і т. д. Taun — місто.

5

Що ти хочеш, дитятко? Я тебе не розумію! (Англ.)

6

Злий дух моря (англ.).

7

Мало-помалу (італ.).

8

Я радий тебе бачити! (Англ.)

9

Індійська чоловіча сорочка, яку носять навипуск.

10

Алі — величезний (сінгал.).

11

Усе а води (лат.).

12

Так у США називають афалін.

13

«Наука і техніка океану».

14

«Цірукурал» — класичний пам'ятник тамільської літератури: твір складається з трьох частин: «Про доброчесність», «Про політику», «Про мораль». Книжка приписується письменнику і філософу давнини Цірувалувару (IV–V ст.). У ній вміщено 1330 дворядкових віршів, які виражають етичні й філософські ідеї автора.

15

Хто є хто (англ.).

16

Према — кохання (сінгал.).

17

Румб — 1/32 частка окружності горизонту.

18

Бабу — шанобливий додаток до імені індійця, на зразок «пан».

19

Щасливий кінець (англ.).

20

Фут — 30,48 сантиметрів. Ця міра довжини застосовується н Англії, США та в інших країнах з англійського системою мір.

21

Унція ювелірна (аптекарська)