Темний шлях - Анні Кос

— І що для цього потрібне? — тихо поцікавилася дівчина, марно намагаючись зрозуміти, скільки в його словах щирого прагнення порозумітися з нею, а скільки — старанно замаскованої обачності.

— Для початку просто погодитись супроводжувати мене завтра. Хочу показати тобі одне місце у горах. Можливо це допоможе.

— Мені?

— В першу чергу.

Йорунн нерішуче закусила губи. З одного боку, правитель доволі точно озвучив усі ті сумніви та страхи, що мучили її останнім часом, намагався відповісти на питання чесно і відверто. З іншого — не став приховувати: його потреби та потреби Недоре набагато важливіші за її почуття та плани.

Вона несвідомо стиснула браслет на зап'ястку, не знаючи, як вчинити. 

Однак ховати себе живцем у чужому замку або в келії храму незнайомої богині, згоряючи на повільному вогні хворобливих спогадів, або тікати решту життя від незрозумілої до кінця загрози, Йорунн не хотіла.

— Добре, — нарешті відповіла вона. — Я поїду з вами.