Мед для Ворона - Селена Рейні
Обережно опустити його на ліжко не вдалося. Ворон завалився на ковдру з глухим «ух». Нарешті Софія розпрямила спину і стерла тильною стороною долоні піт з чола.
– Чому ти так напився? – розгнівано запитала. – І якщо вже напився, чому до своєї квартири не поїхав? Хто був з тобою? Чому тебе покинули у такому стані? – врешті нахмурилась.
Мабуть, вона поставила за один раз забагато питань, бо Ворон подивився на неї так, ніби роздумував про загадку чорних дірок у космосі. Мимоволі, Софія пирснула від сміху.
– Потрібно роздягнутисяяя, – Денис по-дурному усміхався.
– Так, – подивилася на його костюм. – Спробуй сісти, – потягнула його за долоню до себе.
Але як не старалася, перевести чоловіка у сидяче положення не змогла. Опустилася на матрац поряд з ним і розпочала боротьбу з його піджаком. Але вже після п’яти хвилин страждань, вона зненавиділа чоловічу моду. І якого чорта для протилежної статі шиють такий тісний одяг? Аби стягнути з Дениса піджак і не викрутити йому руки, їй довелося спершу осідлати його, тоді притиснутися своїми грудьми до його торса, а після цього, підтримуючи за потилицю однією рукою, іншою зсовувати рукави.
Доки дівчина сиділа на ньому, Денис чіплявся за неї, аби не повалитися назад: то смикав за волосся, то стискав сідниці.
– Губи чомусь не слухаються, – пожалівся.
Чоловік провів ротом по її шиї, обслинюючи шкіру. Від цього випадкового дотику, її тіло вкрилося сиротами.
– В мене не все виходить, – пожалівся. – Але ти ж мені допоможеееш?
– Я вже допомагаю, – мовила, поклавши його на спину і розстібаючи ґудзики.
– Так, я відчуваю твою допомогууу, – захихотів.
Зрозумівши, що від її метушні на ньому, Денис збуджується, Софія злізла з нього. Сорочку було зняти простіше. Навмисне оминаючи поглядом голий торс, дівчина перевела очі на штани. Поклала руки на ширинку.
– Я трішки п’яний, – серйозно повідомив їй Ворон.
– Я помітила.
– В мене довгенько цього не було, – додав.
– Я знаю.
В той день, коли вони узгодили контракт, він пообіцяв, що не вживатиме алкоголь, аби поліпшити якість сперми. І от, нарешті напився.
Ігноруючи те, як тіснили йому боксери, вона стягнула з нього штани разом з туфлями та шкарпетками. Так-сяк повернула його на ліжку, змушуючи лягти головою на подушки.
Але коли спробувала витягнути з-під нього ковдру, чоловік обхопив її руками за талію і повалив на себе.
– В мене довгенько цього не було, – вкотре нагадав.
– Я це вже чула, – вовтузилась, щоб вибратися з його тісних обіймів.
– І в тебе давно цього не було, – сказав таким тоном, ніби відкрив їй якусь таємницю. – Не було ж? – тепер він злився.
– Правда. Не було, – нарешті вибралася з ліжка.
– Ти куди? – ображено запитав.
– Потрібно двері замкнути, світло вимкнути.
– То я тебе чекатимууу, – проказав вже до подушки.
– Добре, – засміялася.
Вона тільки вийшла у коридор, як Денис вже засопів. Завершивши всю роботу, Софія хотіла лягти у залі на дивані. Але доки вона брала постільну білизну, Ворон тричі кликав її до себе. А вчетверте навіть хотів підвестися, щоб забрати її у ліжко.
Втомившись його заспокоювати, дівчина лягла поряд. Він відразу ж притиснувся до неї, поклав голову на вигин її плеча, а рукою накрив груди.
– Тепер я часто це робитиму, – прожебонів.
– Напиватимешся? – запитала, скидаючи його руку з грудей собі на талію.
Проте відповіді не отримала. Стараючись ігнорувати те, як сильно чоловік був збуджений, Софія подумала, що зовсім не так уявляла їхню зустріч.
Запевнившись у тому, що Ворон міцно заснув, вона вибралася з-під його рук і пішла у зал, щоб лягти на дивані.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно