Пропоную тільки інтим - Белла Сніжна

Кажу, відкидаючи на спинку сидіння. Проводжаю поглядом пейзаж за вікном. Красиво.

-Я зрозумів. - відповідає. - Саш, ще питання. А з чого ти взяла що я брехав?

- Так ... Домовленість же. - кажу невпевнено.

- Немов по-іншому ти б зі мною поїхала.

- Хочеш сказати ... - починаю невпевнено, настрій потроху повертається.

Він хоче сказати, що ми всерйоз зустрічалися? Так може мені дійсно повернутися?

- До мене йдуть. - каже Рома. - До зустрічі. І ще, не побачу завтра вдома тебе і кота, жорстоко пошкодуєш.

- Добре. - відповідаю, посміхаючись. - До зустрічі.

І відключаюся. Наостанок почула голос, здається, Каті «Ну і що вона ...»

В голові туман. Ця поїздка вимотала мене сильніше ніж я думала. Судячи з усього, ми з Ромою сильно загралися. Але навіть одна думка про те, що це треба припинити приносила біль. Та й що означають його слова? Ми зустрічались? А я думала, що це жарт. Або він щось інше мав на увазі? Ех, поспати б зараз.

Навіть пейзажі не радують. Дивлюся вперед, і натикаюся на усміхненого таксиста.

- Рашин? - питає, перекручуючи слова. - Русич, горілка, матрьошка, ведмідь.

Вражає мене своїми знаннями. І веселить. Я махаю негативно головою.

- Ноу, Юкрейніан. - він не зрозумів. - Козак, горілка, сало, борщ.

Намагаюся згадати ще що-небудь, але таксист мене не розуміє. З приклеєною посмішкою повторює:

- Матрьошка. - і киває радісно.

Я махаю рукою. Плювати. Нехай буде матрьошка.