Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

— Ні. Але ти можеш ночувати у моїй квартирі. Як тобі таке, га?

— М-м-м, я подумаю. Все ж таки пристойні дівчата не залишаються на ніч у квартирах дорослих чоловіків.

Підморгую Алексу, а він тягне мене на себе і цілує до зірваного дихання. Звичайно, більш інтимні речі неможливі, адже ми не одні в цьому величезному будинку. Тому ми обходимося пестощами на межі пристойності та невагомими дотиками, а потім засинаємо в обіймах один одного.
 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно