Дівчина, що гралася з вогнем - Стіг Ларсон
Мікаель і Малін обговорювали також питання про те, чи можна зараз друкувати книжку Даґа. Складність полягала в тому, що багато доказів своїх тверджень Даґ і Міа забрали з собою в могилу, а менш обізнаній людині доведеться глибше ознайомитися з відповідним матеріалом і ще багато що уточнювати.
Вони дійшли висновку, що приблизно вісімдесят відсотків рукопису не викличуть жодних проблем, але решта двадцять відсотків потребують доопрацювання, перш ніж. «Міленіум» зможе їх опублікувати. Вони не сумнівалися у достовірності матеріалу, але самі недостатньо ним володіли, щоб давати відповіді на заперечення і критику з тією ж упевненістю, як сам Даґ, якби він був живий.
Мікаель виглянув у вікно. На вулиці посутеніло і почався дощ. Він запитав Малін, чи не хоче вона ще кави, але вона відмовилася.
— Гаразд, — сказала Малін. — 3 рукописом усе ясно, але ми так і не знайшли слідів убивці Даґа і Міа.
— Це може бути одне з імен на стіні, — мовив Мікаель.
— Це міг бути хтось, хто не мав ніякого відношення до книжки. Або ж твоя приятелька.
— Лісбет, — підказав Мікаель.
Малін нишком поглянула на нього. Вона пропрацювала в «Міленіумі» вісімнадцять місяців, причому прийшла туди в той момент, коли там панував цілковитий хаос у зв’язку із справою Веннерстрьома. Після кількох років на тимчасових посадах і випадкових заробітків «Міленіум» став для неї першим постійним місцем роботи, і їй там дуже подобалося. Робота в «Міленіумі» зміцнила її позиції, з Ерікою Берґер і рештою службовців у неї склалися дружні стосунки, і лише в товаристві Мікаеля Блумквіста вона завжди почувала деяку скутість. Видимих причин для цього вона і сама не знаходила, але чомусь сприймала Мікаеля як найбільш замкнену і неприступну людину в своєму оточенні.
Весь минулий рік він приходив на роботу пізно і часто просиджував сам у себе в кабінеті або у Еріки Берґер. Нерідко його взагалі не було, і в перші місяці роботи Малін здавалося, що вона частіше бачить його на телеекрані, ніж живцем у приміщенні редакції. Він постійно був у роз’їздах або займався справами десь-інде. Чомусь із ним не можна було поводитися запросто, а з випадково почутих зауважень інших співробітників Малін дізналася, що Мікаель дуже змінився — став мовчазний і важкий у спілкуванні.
— Для того щоб докопатися до причин, чому були вбиті Даґ і Міа, мені потрібно б знати більше про Лісбет Саландер. А так я навіть не знаю, з якого кінця підступитися до цієї справи, і якщо…
Вона зупинилася, не доказавши до кінця свою думку. Мікаель скоса подивився на неї, потім сів у крісло, що стояло під кутом дев’яносто градусів до дивана, і теж поклав ноги на столик.
— Тобі подобається в «Міленіумі»? — несподівано спитав він. — Я до того, що ти пропрацювала у нас уже півтора року, а я мотався сюди-туди, так що ми досі не встигли з тобою як слід познайомитися.
— Мені все страшенно подобається, — сказала Малін. — А ви мною задоволені?
Мікаель усміхнувся.
— Ми з Ерікою вже не раз відзначали, що у нас ще ніколи не було такого тямущого секретаря редакції. Ми вважаємо, що ти просто знахідка! І пробач мені, що я не сказав цього раніше.
Малін відповіла задоволеною усмішкою. Похвала знаменитого Мікаеля Блумквіста була їй надзвичайно приємна.
— Але я запитувала взагалі-то не про це, — зауважила вона.
— Ти хочеш знати, яке відношення Лісбет Саландер має до «Міленіуму»?
— Ви з Ерікою не дуже охоче говорите на цю тему.
Мікаель хитнув головою і подивився їй в очі. І він, і Еріка цілком довіряли Малін Ерікссон, проте були речі, які він не міг з нею обговорювати.
— Я згоден з тобою, — сказав він. — Якщо вже займатися вбивством Даґа і Міа, тобі потрібно знати більше. Я безпосередній учасник тих подій і, крім того, — сполучна ланка між нею і Даґом та Міа. Запитуй мене, і я відповім тобі, наскільки зможу. А коли дійду до того, про що мушу мовчати, я тобі про це скажу.
— Чому така секретність? Хто така Лісбет Саландер і яке відношення вона має до «Міленіуму»?
— Ось послухай. Два роки тому я найняв Лісбет Саландер для збирання матеріалів у зв’язку з дуже складним розслідуванням. У цьому і полягає головна трудність. Я не можу сказати тобі, над чим працювала для мене Лісбет. Еріка знає, в чому там була справа, і зв’язана обіцянкою зберігати це в таємниці.
— Два роки тому… Це було до того, як ти викрив Веннерстрьома. Я можу виходити з того, що вона виконувала роботу у зв’язку з цим розслідуванням?
— Ні, не можеш. Від мене ти не почуєш ані підтвердження, ані заперечення. Я можу тільки сказати, що найняв Лісбет для виконання зовсім іншого доручення і що вона виконала його бездоганно.
— Гаразд. Ти був тоді в Хедестаді і жив там, наскільки я знаю, відлюдником. А Хедестад того літа не був забутий засобами масової інформації. Воскресла з мертвих Харієт Ванґер, і все таке інше. Забавно, що у нас в «Міленіумі» про воскресіння Харієт Ванґер не написали жодного слова.
— Як уже сказано, я про це ані пари з уст! Можеш гадати, скільки тобі завгодно, і ймовірність того, що ти вгадаєш правильно, я вважаю практично рівною нулю. — Мікаель посміхнувся. — Якщо ми не писали про Харієт, то причина в тому, що вона член нашого правління. Нехай нею займаються інші засоби масової інформації. Що ж до Лісбет, то повір уже мені на слово: те, що вона зробила для мене, не мало ніякого відношення до того, що сталося в Енскеді. Одне з іншим тут ніяк не зв’яжеш.
— Гаразд.
— Дозволь мені дати тобі одну пораду. Не гадай. Не роби припущень. Знай тільки, що вона працювала на мене і що я не можу обговорювати питання про те, в чому полягала ця робота. Скажу тобі також, що вона зробила для мене і ще дещо. Принагідно вона врятувала мені життя, в буквальному розумінні цих слів. Отже я перед нею у великому боргу.
Малін здивовано скинула бровами. Про це вона в
