Кохання проти субординації - Оксана Мрійченко

Вікторія замовкла і витерла свої мокрі від сліз щоки. Каріна ошелешено дивилася на неї та не могла вимовити ні слова.

— Коли Денис прокинувся, — продовжила Віка. — Я бачила, що він нічого не пам'ятає. І я сказала йому, що він напився напередодні та сам почав чіплятися до мене, затягнувши мене в ліжко. Він так кричав на мене... Мені здалося, що він навіть може мене вдарити. Я розуміла, що ти не пробачиш йому і раділа, що знову поверну Дениса собі. Але сьогодні вранці... Я прийшла до нього у кабінет, а він подивився на мене з такою ненавистю... Чи знаєш ти, Каріно, як це — коли чоловік, якого ти кохаєш, дивиться на тебе з ненавистю і кричить тобі, що ти зруйнувала його щастя?

— Віко, як ти могла?! Як ти опустилася до такого?! — прошепотіла Каріна.

— Я покохала його з перших днів нашого знайомства. Це кохання доводило мене до божевілля, а коли з'явилася ти... Мені здавалося, що у мене остаточно поїхав дах. Я не знаю, чим ти взяла його, — Вікторія з усмішкою подивилася на Каріну. — Але він не хоче жити без тебе.

— Ти розповіла Денису правду?

— Ні! Я просто не можу розповісти правду йому, — Віка подивилася на дівчину. — Тому я розповіла тобі. Я розумію, що ти будеш ненавидіти мене до кінця свого життя. Але я не хочу, щоб Денис так страждав!

— Отже, він досі нічого не знає?!

— Ні. Він зараз у «Цитрусі». Світлана Єгорівна намагається його втішити, але йому ніхто не потрібен, крім тебе, — Віка встала з канапи. — Я піду… назавжди! Піду із «Цитрусу» та із вашого з Денисом життя. Бережи його, Каріно! Я б все віддала за те, щоб він кохав мене так само сильно, як кохає тебе!

Віка тихо вийшла з кімнати, а через деякий час з передпокою донісся звук закривання вхідних дверей. Каріні було потрібно ще кілька хвилин, щоб остаточно отямитися. Вікторія обдурила її та Дениса. Вона тепер знає правду та відчуває полегшення. Але Денис... Він досі звинувачує себе у тому, чого насправді не робив. Каріна швидко схопилася на ноги та почала збиратися.

У цей самий час у «Цитрусі» Людмила сиділа за своїм столом і міркувала. Вона дуже сподівалася, що Віка одумається і прийде до Дениса, щоб розповісти йому про все. Але минуло вже дві години, а Віка не приходила. Людмила рішуче встала з-за столу і попрямувала до кабінету директора. Денис стояв біля вікна, не звертаючи уваги на те, що відбувається навколо. Дівчина підійшла до нього і сказала:

— Денисе Олександровичу, мені потрібно дещо сказати вам.

— Зараз не найкращий для цього час, Людмило, — тихо відповів він.

— Віка обдурила вас! Ви нічого не пам'ятаєте, але того вечора між вами нічого не було!

— Що?! — Денис повернув до неї голову. — Що ви сказали?!

— Вона розповіла мені правду, Денисе Олександровичу! Ви ні в чому не винні перед Каріною!

Через кілька хвилин Денис кулею вилетів зі свого кабінету, стискаючи в руках коробочку з каблучкою. Добігши до кабінету Світлани Єгорівни, він хотів увійти до неї, але побачив тітку у сусідньому кабінеті відділу маркетингу. Стрімко відкривши скляні двері, він обійняв Світлану Єгорівну на очах всіх співробітників і радісно промовив:

— Світлано Єгорівно! Я ні в чому не винен!

— Синку? — Світлана Єгорівна дивилася на нього круглими від подиву очима.

— Тепер я знаю правду! Я поїду до Каріни та все розповім їй, — радісно говорив Денис. — Я залізу до її квартири через вікно, якщо буде потрібно! Але я доб'юся, щоб вона мене вислухала!

Співробітники відділу маркетингу дивилися на Дениса з відкритими ротами. Звичайно, вони не знали, що саме сталося, але розуміли, що між Денисом і Каріною сталася серйозна сварка. А ще через мить вони хором ахнули, побачивши у дверях кабінету і саму Каріну. Вона зупинилася, побачивши Дениса, але він поки що не помічав дівчину, стоячи до неї спиною.

— Я поїду до Каріни прямо зараз! — продовжував Денис.

— Не потрібно нікуди їхати, Денисе! — промовила Каріна, підходячи до нього ззаду.

Він озирнувся і схопив дівчину за руки.

— Каріно, Віка обдурила нас із тобою! Насправді... — звернувся Денис до неї.

— Я знаю… — перебила його дівчина. — Віка приїжджала до мене додому... І все розповіла... Денисе, ми з тобою були такі дурні!

Денис притиснув її до себе, зариваючись обличчям у її волосся. Каріна обхопила його руками та уткнулася носом у його плече. От тепер точно все буде добре! Світлана Єгорівна дивилася на них із посмішкою, крадькома витираючи сльози радості. Раптово Денис випустив дівчину з обіймів і відійшов від неї на два кроки.

— Я хотів зробити це трохи інакше, — сказав він. — Але мені здається, що я більше не зможу чекати ні хвилини!

Він дістав з кишені коробочку з каблучкою і відкрив її. Потім встав перед дівчиною на одне коліно і сказав:

— Каріно, я кохаю тебе! І я дуже хочу прожити з тобою все своє життя, тому що ти — моє життя! Ти станеш моєю дружиною?

Всі співробітники відділу маркетингу хором ахнули. На деякий час Каріні відібрало мову. Їй здавалося, що вона бачить все, що відбувається уві сні. Але видіння не зникало. Дівчина радісно кивнула головою і простягла йому свою тремтячу руку. Денис встав на ноги та акуратно одягнув їй на палець каблучку. А потім пригорнув дівчину до себе і ніжно поцілував. У тиші кабінету пролунали схлипування. Всі повернули голову в напрямку звуку і побачили Марину.