Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить - Джеймс Аллен

та бажання живляться власною їжею, чи то кепською, чи то чистою. «Божественність, яка формує наші цілі» живе в нас самих; це наша власна особистість. Лише сама людина здатна собою керувати. Думка та вчинок — тюремщики Долі — вони кидають нас за грати, якщо вони примітивні. Вони також і ангели Свободи — вони нас звільняють, якщо вони благородні. Людина отримує не те, чого вона бажає і за що молиться, а те, на що вона справедливо заслуговує. Її бажання та молитви задовольняються та отримують відповідь тоді, коли вони знаходяться у гармонії з її думками та вчинками.

У світлі цієї істини, що ж тоді означає «боротьба з обставинами»? Це означає, що людина постійно веде боротьбу з негативним впливом обставин, в той час як вона весь час живить та зберігає їх причину у своєму серці. Ця причина може набирати форми свідомого пороку або несвідомої слабкості. Але чим би це не було, воно вперто зводить нанівець усі зусилля свого господаря і, таким чином, просто таки кричить, благаючи все виправити.

Люди прагнуть покращити свої життєві обставини, але не бажають покращувати себе. Тому вони залишаються зв’язаними. Людина, яка не ламається під тиском страждань, обов'язково досягне своєї заповітної мрії. Це однаково вірно як земних, так і божественних справ. Навіть людина, єдиною ціллю якої є набуття багатства, повинна бути готова піти на великі особисті жертви перед тим, як вона зможе досягти своєї цілі; і хто знає, на що ще, щоб підтримувати таке благополучне життя?

Ось людина, яка дуже бідна. Вона дуже занепокоєна, бо її домашні умови треба покращити. Тим не менше, вона постійно ухиляється від роботи, і вважає, що має виправдання, коли намагається обдурити свого роботодавця, посилаючись на недостатню заробітну плату. Така людина не розуміє елементарних основ тих принципів, які є запорукою справжнього благополуччя. Вона не тільки абсолютно не здатна видертись зі своєї убогості, вона фактично притягує до себе ще більші злидні, живлячи та випускаючи назовні бездіяльні, підступні та малодушні думки.

А ось заможна людина, яка страждає від болісного та постійного захворювання, спричиненого обжерливістю. Вона готова віддати великі кошти, аби тільки позбавитись його, проте вона не готова пожертвувати своїми ненажерними бажаннями. Вона хоче задовольняти свій смак до жирної та не натуральної їжі, але при цьому бути здоровою. Така людина не здатна бути здоровою, тому що вона ще не засвоїла головні принципи здорового життя.

Ось роботодавець, який вдається до нечесних засобів, щоб уникнути виплати встановленої заробітної плати, і, маючи надію примножити свій прибуток, знижує зарплату своїм працівникам. Така людина теж зовсім не варта багатства. І коли вона стає банкротом, це стосується як її репутації, так і фінансового стану, вона звинувачує обставини, не знаючи, що саме вона є єдиним творцем свого стану.

Я навів приклад лише цих трьох ситуацій просто щоб проілюструвати ту істину, що сама людина є причиною (хоча майже завжди несвідомо) оточуючих її обставин. І що, прагнучи успішного досягнення цілі, вона постійно сама заважає її досягненню, заохочуючи думки та бажання, які просто не можуть знаходитись у гармонії з цією ціллю. Такі ситуації можна перераховувати майже нескінченно, але в цьому немає необхідності. Читач може, якщо сам того забажає, прослідкувати дію законів мислення на власному розумі та житті, і поки це не буде зроблено, не можна шукати виправдання в простих зовнішніх факторах.

Обставини, однак, настільки складна штука, а думки настільки глибоко укорінюються в нас, та й умови для щастя дуже сильно відрізняються для різних людей, що стан усієї душі людини (хоча він відомий лише їй самій) не може бути оцінений лише по зовнішньому аспекту її життя.

Людина може бути чесною у певних напрямках, але все одно страждати від труднощів. Людина може бути не чесною у певних напрямках, але все одно примножувати своє багатство. Але висновок, який зазвичай базується на тому, що одна людина зазнає поразку через те, що вона занадто чесна, а інша процвітає, бо вона занадто нечесна, є результатом поверхневого судження, що нечесна людина майже завжди корумпована, а чесна майже завжди благочинна. Проте після більш глибокого вивчення і набуття життєвого досвіду таке судження виявляється помилковим. У нечесної людини можуть бути деякі прекрасні риси, яких немає у інших. А у чесної людини можуть бути жахливі пороки, яких немає у інших. Чесна людина пожинає хороші плоди своїх чесних думок і вчинків; але вона також і наволікає на себе страждання, породжені її пороками. Нечесна людина також сама спричиняє свої страждання та радощі.

Людське марнославство тішиться думкою, що вона страждає через свою доброчинність. Але лише допоки людина не викорінить усі болісні, гіркі та нечисті думки зі своєї голови і не змиє гріховні плями зі своєї душі, вона не зможе бути впевненою і стверджувати, що її страждання це результат її хороших, а не поганих рис. І на шляху до цієї вищої досконалості вона побачить дію Великого Закону на своєму розумі та житті, який абсолютно справедливий и який не видає добро за зло, а зло за добро. Маючи такі знання, вона тоді зрозуміє, озираючись на своє минуле невігластво та сліпоту, що її життя є і завжди буде справедливо влаштоване, і що її минулий досвід, гарний чи поганий, був справедливим результатом її зростаючого, проте ще не повністю зрілого «Я».

Гарні думки та дії ніколи не призведуть до поганих результатів. Погані думки та дії ніколи не принесуть гарних результатів. Це просто говорить про те, що з кукурудзи виросте лише кукурудза, а з кропиви — лише кропива. Люди розуміють дію цього закону у світі природи, і відштовхуються від нього. Але мало хто розуміє його дію в ментальному та моральному світі (хоча його дія така ж проста та незмінна), і тому ним не користуються.

Страждання завжди є наслідком неправильного мислення у якомусь напрямку. Це ознака того, що людина не знаходиться у гармонії з собою, з Законом свого буття. Єдине і найвище застосування страждання — самоочищення, випалювання всього, що несе біль та бруд. Страждання припиняється для того, хто очистився. Немає сенсу далі обпалювати золото після того, як всі домішки з нього видалені. Так само і абсолютно чистій та просвітленій істоті немає сенсу страждати.

Обставини, з якими людина стикається страждаючи, є результатом її власної душевної дисгармонії. Обставини, з якими людина стикається будучи у блаженстві, але які