Червоний. Без лінії фронту - Андрій Анатолійович Кокотюха

Щось забула...

Чи шукали капітана Смолякова тоді, коли ми з Червоним намагалися виборсатися з Воркути?

Звісно, шукали й знайшли.

За тиждень. У тому самому кар’єрі, де вже валялися наші нападники — і ще зо два десятки різних тіл.

Київ

Вересень — жовтень 2018 р.

Джерела,

використані під час роботи над твором

Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому XX столітті / Укл. В. Кіпіані. — Харків: Vivat, 2017

В’ятрович В. За лаштунками «Волині-43». Невідома польсько-українська війна / Володимир В’ятрович. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016

Жінки Центральної та Східної Європи у Другій Світовій війні. Тендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства. / За наук. ред. Г. Грінченко, К. Кобченко та О. Кісь. — Київ, 2015

Клименко О. Там, за Збручем. Осіння громовиця: хроніка: у 2 кн. / Олег Клименко. — Тернопіль: Богдан, 2018

Маркова Е. Воркутинские заметки каторжанки Е-105 / Е. Маркова. — Сыктывкар, 2005. https://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/?t=page&num=10641

Мотика Г. Від Волинської різанини до операції «Вісла» / Гжегож Мотика. — Київ: Дух і літера, 2013

ОУН — УПА. «Зродились ми великої години...» / Укл. В. Кіпіані. — Харків: Vivat, 2016

Патриляк І. Перемога або смерть. Український визвольний рух у 1939—1960 рр. / Іван Патриляк. — Київ: Наш формат. — Львів: Часопис, 2012

Сергійчук В. Поляки на Волині у роки Другої світової війни / Володимир Сергійчук. — Київ: Українська Видавнича Спілка, 2003

Кадри з фільму

Після екранізації літературного твору, як правило, виникає дискусія: що краще — книжка чи фільм? У випадку з «Червоним» сумнівів немає: це книжка та фільм, що здобули любов глядачів і читачів та доповнюють одне одного. Тому поява кінороману «Червоний. Без лінії фронту» як складової однойменного кінопроекту однозначно на часі.

Пилип Іллєнко,

голова Державного агентства України з питань кіно

«Червоний. Без лінії фронту» підтвердив реноме Андрія Кокотюхи як вправного майстра в царині пригодницької літератури. Автор від разу до разу «нарощує» свою історичну компетентність, і його художні твори щоразу більше нагадують документальні романи. Сюжет побудований надзвичайно вдало — подаючи інформацію про одні й ті самі події з різних точок зору, ведучи розповідь від осіб з відмінними світоглядними переконаннями, автор розкриває цілу гаму емоцій, котрі супроводжували вчинки та переживання його героїв. Прочитаний текст провокує відчуття того, що йдеться про реальні події, реальних історичних героїв.

Іван Патриляк,

доктор історичних наук, професор

Переможець завжди один. Часто навіть не той, хто себе ним проголосив. І тому Данило Червоний вправно орудує ножем і пістолетом, а головне — силою волі, проти будь-якого наїзника, який приходить на його землю. Його Україна велика — від Донбасу до Львова. І Данило без революційних гасел та ефектних жестів робить те, що вміє робити найкраще. Воює.

Вахтанг Кіпіані,

головний редактор сайту «Історична правда»

Примітки

1

Охоронне відділення та охоронна поліція в Польщі між двома світовими війнами.

2

Східна Малопольща (пол. Małopolska Wschodnia) — у міжвоєнний період (1920—1939) польська назва української Галичини, яка входила до складу Другої Польської Республіки. Адміністративно поділялася на Тарнопольське, Станіславівське та Львівське воєводства, де переважало українське населення.

3

Волинське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Другої Польської Республіки, утворена 1921 року з семи західних повітів Української Народної Республіки, раніше — Волинської губернії Російської імперії.

4

Йдеться про пацифікацію (умиротворення) — масштабну каральну акцію, яку схвалив особисто керівник польської держави Юзеф Пілсудський у вересні 1930 року. Операція тривала до кінця листопада й супроводжувалася насильством, убивствами, арештами українців за етнічною належністю. Руйнувалися господарства, кооперативи, хати-читальні, храми. Пацифікація викликала міжнародний скандал, бо документальні матеріали й фотофакти були передані українськими активістами в західну пресу. На підставі цього була подана петиція до Ліги Націй.

5

«Читанка для чемних діточок» — дитяча книжка, вперше видана у Володимирі-Волинському та надрукована у Львові з ініціативи Комісаріату Українських Січових Стрільців 1917 року.

6

Почаївський монастир у часи Другої Польської Республіки входив до складу Польської православної церкви. Її великими зусиллями вдалося вберегти від передачі в підпорядкування римо-католицької церкви. На території монастиря зберігалося, зокрема, українське православне життя.

7

Йдеться про Велику, або Першу, світову війну (1914—1918).

8

Четвертий відділ державної поліції Другої Польської Республіки мав окрему «референтуру спеціальних справ», яку популярно називали «політичною поліцією». Референтура була створена для діяльності проти українських національних політичних спільнот, передусім — Організації українських націоналістів, комуністів та діячів німецької громади Польщі. Поза тим кримінальний кодекс тогочасної Польщі покарання за політичні злочини не передбачав. Усі