Палай зі мною - Еліс Кларк
За останні дні я трохи розгрібаюсь з роботою і нарешті повністю підготовлюю всі документи для Алі.
Мені треба відправити її з надійною людиною, але я все ще не знаю, кого краще обрати. Вирішую порадитись щодо цього з Селіною.
Коли я заходжу до будинку, мене зустрічає Селіна. Обіймає і цілує, щасливо усміхається…
— Привіт, — кажу, усміхаючись їй у відповідь. — Як справи?
— Добре, — каже вона. — Почуваюся трохи втомленою, але, мабуть, це все магнітні бурі…
— Зрозуміло, а як з вишем? Щось підібрала? — цікавлюсь я. — Ти можеш обрати абсолютно будь-який, але я все ж маю надію, що ти залишишся в Києві..
— Я точно нікуди не поїду від тебе, — усміхається вона. — А вибрати можемо разом…
— Ну я не дуже розбираюсь, де зараз краще навчатись за подібною спеціальністю, — я теж усміхаюсь. — Може, подивись якусь статистику… Поступиш на контракт, на очне, чи заочне, це вже як захочеш. Але певно краще очне, все одно я працюю, а так ти знайдеш нових друзів, навіть коли Аля поїде…
— Так, ти правий, — вона трохи смутнішає, мабуть згадка про від’їзд Алі викликає таку реакцію.
— До речі про Алю, я вже все підготував, — кажу я. — Тепер лишилось тільки обрати їй охоронця.
— У тебе є охоронець на ім’я Стас, може, його можна відправити з нею, — пропонує вона.
— Стас? — дивуюсь я. — Але він ще молодий, в нього не так багато досвіду.
— Мені здається, тут досвід не головне, головне, щоб Алі було комфортно з ним спілкуватися, — каже Селіна.
— Ну але охоронець в першу чергу має охороняти… Ні, він сильний хлопець, але якщо станеться форсмажор, я не впевнений, що він в першу чергу буде думати про Алю, а не про свою безпеку, — пояснюю я.
— От в цьому я точно впевнена, що він буде в першу чергу думати про Алю, — Селіна зазирає мені в очі. — Повір, я не обманюю тебе. Якщо хочеш, поговори з ним, що він скаже?
— Добре, — погоджуюсь я. — Якщо ти так кажеш, то я поговорю із ним.
— Дякую, — вона обіймає мене і раптом трохи кривиться. — Ти так сильно набризкався одеколоном…
— Та ніби як зазвичай, — я знизую плечима.
— Я щось стала дуже чутлива до запахів, — вона винувато усміхається. — Буває, на кухню через це зайти не можу…
— Ти часом не вагітна? — запитую, зазираючи їй в очі.
Дивно, але мене не лякає ця здогадка, навпаки, я відчуваю приємне хвилювання.
— Мабуть, треба зробити тест, — невпевнено каже вона.
— Може, поїдемо в аптеку прямо зараз? — пропоную я. — Вдягайся, візьмемо охоронця і водія…
***
Ми виходимо з аптеки і їдемо додому. Я бачу, що Селіна схвильована. Вона нервово накручує на палець пасмо волосся і поглядає на мене, але, мабуть, соромиться говорити на таку особисту тему при сторонніх.
Я беру її за руку і переплітаю наші пальці. Хочу показати їй, що я поруч і все буде добре, не зважаючи на те, що покаже тест.
Вона вдячно стискає мою долоню.
— Я боягузка, — каже, усміхаючись.
— Все буде добре в будь-якому випадку, — спокійно кажу я, коли ми вже підʼїжджаємо додому.
Ми виходимо з машини і йдемо до дверей, швидко роззуваємось.
— Алі все ще нема, — кажу я замислено. — Раніше вона багато часу проводила тут, у вітальні.
— Можливо, вона вирішила відпочити в своїй кімнаті, — Селіна чомусь загадково усміхається.
— Ну, зараз це й на краще, — я знов переплітаю наші пальці. — В аптеці казали, що найкращий результат зранку, але ми ж не дарма купили одразу декілька тестів. Давай зробимо один сьогодні?
— Так, бо інакше я б цілу ніч не спала від хвилювання, — каже вона. — Краще зараз, щоб уже все знати…
— Я буду радий, якщо ти виявишся вагітна, — я зазираю їй в очі.
— Я, мабуть, теж, — шепоче вона. — Правда, тоді доведеться відкласти навчання…
— Ну ти в будь-якому випадку ще молода, думаю, встигнеш ще повчитись, — усміхаюсь я, ведучи її на другий поверх. — За кордоном люди взагалі часто йдуть вчитись вже після двадцяти трьох-двадцяти пʼяти, коли вже остаточно визначились з тим, що їх цікавить.
— Тоді я спокійна, — каже вона, вже стоячи на порозі ванної кімнати. — Який би не був результат, ти ж все одно кохаєш мене, правда?
— Авжеж, кохана, — я підношу її долоню до своїх губ і цілую її, зазираючи Селіні в очі. — Ти для мене цілий світ, для мене нема нічого важливішого і дорожчого за тебе…
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
