Випадковий наречений - Аніта Русанова

Виходячи з кав'ярні, я помітив неподалік Елю, яка щось надто емоційно говорила по телефону. Цікавість взяла верх, і я непомітно підійшов ближче, лишаючись поза полем видимості. 

- ..Цей придурок не повірив жодному моєму слову.. - Долетіли слова Елі. - Тепер тобі розрулювати цю ситуацію. Мені не потрібна ця дитина. Я хочу жити для себе, а не копирсатись в підгузках і дитячому лайні. - Обурено кричала колишня. - Ти зіпсував мені все життя, отже маєш вирішити цю проблему. - Це вона дитину називає проблемою? Господи, який же я був дурень, що мав стосунки з цим стервом. - Олег, мені байдуже, цієї дитини не буде і крапка. Мені потрібні гроші на аборт. Я всерівно позбудусь цієї дитини. - Виплюнула Еля, а я більше не в силах слухати цю ідіотку, рушив до авто. 

Досі не можу второпати, на що ж я тоді повівся, коли сплутався з колишньою. Зараз вона показувала своє істинне обличчя, яке вміло маскувала довгі роки. За нею плаче театральне. В світлі останніх подій, вона виявляється чудова актриса. Сівши за кермо, розтер обличчя. Взяв до рук телефон і вирішив набрати маму. Її телефон вже був поза зоною, тому не вагаючись набрав брата. 

- Привіт. Вибач, що не відповів. Виявляється довгий час жив в гарно замаскованому дурдомі. - Сходу почав я.

- Потім, братику. Потім про це розкажеш. Мама в лікарні. 

- Як? Чому?

- Вона до тебе дзвонила, але ти не брав слухавку. Їй стало погано. 

- Де вона?

- Її забрала швидка. Адресу надішлю повідомленням. - Сказав Сергій і скинув виклик. 

Вичавлюючи газ, мчав у лікарню. Якщо з мамою щось станеться, я ніколи собі цього не пробачу.