Мій чоловік за контрактом - Кетрін Сі

«У романах все закінчується весіллям, а в житті, навпаки, все з весілля тільки й починається.»

Весілля. Невже, кожна дівчина і справді бажає вийти заміж? Я ніколи не мріяла про весілля, але коли Алекс зробив мені пропозицію, — я погодилася. Я вважала Алекса ідеалом серед чоловіків. Він був таким милим, та турботливим, постійно дарував квіти та майже носив на руках. Але тиждень тому, його нібито підмінили. Алекс став холодним до мене, не говорив без причини і я не розуміла що не так. Три дні тому сталося те, чого я боялася найбільше: він побив мене, а потім згвалтував. По спині пробігли сиротинці від згадки того вечора. Хотіла б я взагалі забути його.

Взувши весільні туфлі я сіла на диван і стала чекати подруг, зовсім скоро весільна фотосесія. 

Навпроти мене було дзеркало, я змогла поглянути на своє відображення. В останні секунди довелося змінити весільну сукню, оскільки моє тіло було вкрите синцями фіолетового кольору. Ця сукня взагалі не подобається мені, але йти у повністю відкритій був не варіант, всі побачили б те, що зробив Алекс. Візажист дуже довго чаклував над макіяжем, синець під оком також потрібно було сховати. Зачіску я не хотіла робити, але знову ж таки, Алекс наполіг на цьому. У дзеркалі я бачила геть нещасну наречену. 

Алекс знаходиться в сусідній залі, мабуть також вже чекає друзів. 

Після того вечора ми не говорили, чоловік навіть не вибачився переді мною. Хоча, навіть якби він вибачився, я б не змогла пробачити, це не те, що я можу пробачити. 

Коли я сказала батьку про те, що зробив Алекс, він почав виправдовувати його. Казав, що це через нерви, він хвилюється і я маю його підтримати. Я також хвилююся, але чому я не влаштовую йому істерики? Звісно, батько буде на стороні Алекса, батьку вигідний наш союз, оскільки тоді, він не повинен буде повертати борг містеру Вуду, батьку Алекса. Мій батько ніколи особливо не любив мене, та й маму також, але ця ситуація дала мені зрозуміти, що я одна у цьому світі. Навіть якщо чоловік-тиран буде знущатися наді мною, мені ніхто не допоможе. Я не хочу такого життя. Розуміння того, що наші з Алексом стосунки не нормалі, дуже різко спливають мені на думку. Стрімко підіймаюся з дивану і прямую до виходу з зали. Нам потрібно поговорити і дуже терміново. 

Рух у коридорі був ускладнений, оскільки сьогодні тут відбудеться два весілля, у сусідній залі ще одна пара одружується. Я не хотіла інший день, тож реєстратор запропонував нам іншу залу, менш розкішну, але я була не проти. Тоді я думала лише про те, що хочу бути дружиною Алекса. Оминаючи людей я дійшла до дверей зали, де був Алекс, за дверима я чула сміх, — його друзі вже тут. Вхопивши ручку я хотіла зайти, але зупинилася почувши їх розмову:

— Чувак, ти справді так жорстко вчиниш з Абі? — вони говорять про мене. 

— Ноа, ти знаєш, що вона зробила, ти не можеш бути на її стороні! — про що вони? Що такого, я зробила Алексу?

— Просто... кидати її під час церемонії, це трохи занадто. 

— Ти на чиєму боці, Ноа? 

— Годі вам, хлопці, — здається це Стівен, — Ми ж не будемо сваритися через цю шльондру? 

— Її брат познущався з моєї сестри, тож я помщуся її. — мій брат? Я не бачила Коула більше п'яти років, про що, він говорить? У нього є сестра? Я взагалі не розумію нічого. 

— Але ж Абі, не винна! Це її брат. 

— Ноа, вона подобається тобі? — двері були трохи відкриті, тож я побачила як Алекс вхопив друга за барки і потягнув на себе. 

— Вона подобається мені як особистість. 

— То будеш втішати її, коли я кину цю ідіотку! — Алекс відштовхнув Ноа від себе. Що такого зробив мій брат, що Алекс так хоче помститися? 

Я настільки була сконцентрована на підслуховуванні, що не помітила як до мене підійшла Стейсі. 

— Що відбувається? 

Не втримавши рівноваги я полетіла на двері, в результаті чого, ті зачинилися. 

— Хто там? — кроки Алекса наближалися, тож варіантів не було. Вхопивши Стейсі за руку ми побігли. Весільні туфлі була на розмір менші, тож бігти було дуже боляче. Опинившись у своїй залі підготовки я зняла взуття.

— Абігейл, ти не хочеш пояснити? 

— Пробач, зараз все поясню, дай заспокоїтися. 

Я на мить притуляюся до якоїсь стіни, щоб вирівняти дихання, яке досі виривалося з грудей панічними схлипами. 

Стейсі моя найкраща подруга, ще з дитячого садка, хоча тобі нас важко було назвати подругами, ми постійно сварилися і дражнили одна одну. 

Прийшовши до тями я поглянула на подругу. Стейсі виглядала просто неймовірно: блакитна обтягуюча сукня, туфлі на тоненькій шпильці, обережно зібране волосся у низький хвіст і сумочка білого кольору. 

— Я не розповіла тобі, але останнім часом ми з Алексом у сварці.

— Що?

— Вже тиждень він не розмовляє зі мною.. а декілька днів тому, вдарив мене і, — мій голос звучав так, ніби я зараз розплачуся, — Згвалтував. 

— Я вб'ю його! — вони кинула сумочку і хотіла піти. 

— Почекай! — обійняла її. — Тільки що, я почула дивну розмову і навіть не знаю, що робити.

— Що саме ти почула? — зробивши глибокий вдих і видих я почала розповідати. Коли я закінчила, Стейсі була шокована. — Ти справді не знаєш, що робити? Кинь його першою! — вона ткнула вказівним пальцем мені у груди. 

— А що далі? 

— Дій за обставинами, але обов'язково кинь його першою! 

— Гадаю, ти маєш рацію. 

— Я стовідсотково права! — Стейсі відійшла від мене і підпалила цигарку. — Ти маєш розуміти, — якщо не ти, то я зірву, це весілля.

— Я зроблю це, — більше впевнено мовила я. 

До весілля залишаються лічені хвилини, мої ноги ледь тримають мене. Мені страшно. Діяти за обставинами? В мене завжди був чіткий план, я ніколи не діяла за обставинами, тож не знаю як це. Тато тримає мене попід руку і ми рушаємо до вівтаря. 

— Абі, навіть не думай утнути якусь дурницю. 

— Ти серйозно? Ти мій батько чи батько Алекса? 

— Твій. 

— Непомітно, — батько буде розлючений сьогодні.