Акафістник УПЦКП - Автор невідомий

Радуйся, бо заради цього не залишилася душа твоя у пеклі, ні плоть твоя не побачила тління; радуйся, благий раб і вірний, що за безмірні подвиги твої ти увійшов у радість Господа твого.

Радуйся, світильнику, якого не захотів Бог, щоб він ховався під спудом, а щоб був поставлений на свічнику для всенародного бачення і поклоніння.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 9

Діонисій, почувши слова́ про твоє житіє, що перевершує земне, хоч і не складав їх у серці своєму, однак як мудрий і досвідчений богослов не поспішав звершувати те діло, доки втретє ти не явився йому з погрозами, якщо він не виконає швидко те, що йому повелівається; зрозумівши, що на це діло є воля Божа, зразу ж прибув зі всім кліром своїм на гору Почаївську і, дослідивши про богоугодне твоє житіє, повелів відкрити гріб, в якому знайшов твої мощі нетлінними, сповненими невимовної духмяності; і тоді вніс їх у церкву Живоначальної Тройці, ублажаючи тебе і співаючи Богу: алилуя.

Ікос 9

Красномовство всяке не може висловити величі преславних знамень і чудес твоїх, явлених після відкриття мощей твоїх, всеблаженний отче; багато людей, одержимих різними недугами, приходили до багатоцілющої твоєї раки і отримували зцілення. Бо як за життя твоє ти був сповнений всякими чеснотами і благістю, так і після смерті ти не перестаєш творити добро всім, хто з вірою закликає ім’я твоє і взиває до Бога так:

Радуйся, пшеничне зерно, що, за словами апостола, виростає із земного тління і приносить багато духовного плоду тим, хто потребує; радуйся, древо, посаджене біля джерела цілющої води від стопи Божої Матері.

Радуйся, праведнику, який, за Псалмоспівцем, зацвів як фенікс на горі Почаївській, щоб насичувати жадаючих правди всякою благостинею, істиною і благими нравами; радуйся, бо ти розірвав благодаттю Божою кайдани земного тління у своєму нетлінні, щоб подавати лікування і зцілення страждаючим на усякі згубні недуги.

Радуйся, бо ти, названий у миру Залізом, приносиш незбориму кріпкість і силу немічним душею і тілом.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 10

Спасти бажаючи учня твого Досифея, що страждав від смертоносної недуги, отче преподобний, ти закликав ангелів, з ними ж і бачили тебе у незвичайному світлі стоячим перед Божою Матір’ю вночі в церкві Пресвятої Тройці; ти послав хворому плат, напоєний цілющим миром, щоб він обтер ним своє тіло і зразу ж ішов у церкву на всенічну великого свята вселенського Воздвиження Хреста Господнього, співаючи Богу, Який силою хресною укріпляє святих на допомогу вірним: алилуя.

Ікос 10

Ти є стіна і огорожа від ворогів видимих і невидимих спадку твоєму, в якому ти, отче, жив і нині перебуваєш нетлінним тілом твоїм. Тому, коли нечестиві ісмаїльтяни оточили гору Почаївську під час Збаразької битви, ти несподівано явився на хмарах на її верху, у незвичайному світлі заступаючись перед святою Дівою Богородицею, щоб Вона не віддала в неволю супостатам обитель, де ти був ігуменом; це бачили ченці і люди, оточені в обителі, які припадали до раки мощей твоїх, взиваючи до тебе:

Радуйся, бо ти з ангельськими силами предстояв перед Царицею Небесною проти полків невірних агарян; радуйся, бо ти знищував їх їхніми ж стрілами, що на голови їх поверталися, як блискавки.

Радуйся, бо заради цього вороги хреста Христового утекли від гори Почаївської, один одного у жаху знищуючи; радуйся, бо багато з них, страхом Божим напоумлені, прийняли християнську віру і перебували на монастирському послуху в Почаєві до своєї кончини.

Радуйся, бо заступництвом твоїм перед Богородицею вірні у визволенні отримали всі блага.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 11

Спів усякий недостатній для прославлення небесної величі твоєї і влади від Господа, всеблаженний отче, бо не тільки православним, але і латиноуніатам, коли попущенням Божим у їхній владі була гора Почаївська, незліченні дари і благодіяння ти посилав: одних від духів нечистих, інших від хвороб і смертоносних ран зціляв, других же навчав судом тяжким і різноманітними видіннями, щоб вони шанували тебе як істинного слугу Божого; бо це вони і почали робити, поки чесні мощі твої разом з монастирем Почаївським не були знову повернені православним з подячними піснями Богові: алилуя.

Ікос 11

Як світлоприємна свічка, запалена єлеєм благодаті Божої, як світильник світлосяйний, що стоїть на висоті, подаєш ти світло всім краям землі, отче наш Іове; заради цього і Схід тебе ублажає, і Північ величає, і Південь хвалить, і Захід прославляє. Ми, у світлі лиця твого йдучи до Світла невечірнього, настановлені Божественним розумом, від повноти серця взиваємо:

Радуйся, превічного Архієрея Христа вірний служителю, за своє благочестя архієрейськими руками з-під спуду земного взятий і відкритий для всенародного шанування; радуйся, Царя Небесного і Владики непереможний воїне.

Радуйся, молитвенику і заступнику з Пресвятою Богородицею безперестанний, разом з Її іконою і стопою цілительною від усіх, хто приходить на гору Почаївську, звеличуваний; радуйся, ангелів Божих і святих на небесах співгромадянин преславний, у храмі, чесному імені твоєму посвяченому на землі, тими, хто приходить до тебе, шанований.

Радуйся, стовпе віри, провидінням Божим на Україні поставлений, щоб він показував добру путь до істинного правовір’я і православної нашої Церкви всім заблудлим синам іноземного Заходу.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо.

Кондак 12

Благодаттю, даною тобі зверху, чудодіючи на горі Почаївській, отче преподобний, ти не залишаєш нас і в цей час; як у давнині, так і дотепер не тільки ті, що приходять до раки багатоцінних твоїх мощей, але і всі, що тебе закликають і на тебе уповають: сліпі стають зрячими, кульгаві ходять, розслаблені встають, біснуваті зціляються, страждаючі втішаються, ті, кому загрожує згубне повітря, від смертоносного мору визволяються, землі плодючість подається, міста і доми від землетрусу, повені і вогню спасаються, щоб усі, хто отримує від тебе поміч, так тобою величаючись, в радості серця співали Богові: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи преславне про тебе провидіння Боже і чудеса твої, преподобний отче, щиро благаємо тебе, раби твої, не забудь і нас в усі дні життя нашого, але завжди перебувай з нами, щоб твоїм заступництвом і допомогою ти охороняв, спасав і визволяв нас від усякого видимого і невидимого зла і щоб ми взивали до тебе:

Радуйся, милості великої скарбе; радуйся, провидіння Божого за