Нам не можна бути разом - Крістіна Жиглата

Я киваю, підводячись на ноги.                              

- Куди ми поїдемо? – питаю невпевнено.                           

- Побачиш. Іди, одягайся та поспішай. У нас мало часу.                                           

Я швидко прямую до гардеробу, шукаю серед своїх численних нарядів джинси, светр і йду перевдягатися у ванну кімнату. Через п'ять хвилин я вже повністю зібрана.

  Перед тим як залишити кімнату, я закриваю на замок двері спальні, підмащую під ковдру подушки, щоб створити подобу сплячого тіла і вимикаю світло. На всякий випадок…                       

Зізнаюся, я сумнівалася у правильності своїх дій, і дуже боялася… Але це ж Езра… Кожна секунда, проведена з ним, для мене на рівні повітря.                                                             

Якщо мені доведеться зруйнувати своє життя, то нехай, для початку, я хоча б раз зроблю те, що так мені необхідно... Усього пару годин з людиною, яку я шалено люблю... Більшого не треба.