Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності - Даг Ейстейн Ендше
Коли караються суспільства
Баптистська церква Вестборо наполягає на тому, що наслідки неправильного сексу можуть уразити ціле суспільство. Вони не самотні у цих переконаннях. Багато людей, як християн, так і євреїв, уважало, що Всесвітній Потоп (коли Бог утопив усіх, крім Ноя і його сім’ї) був безпосереднім наслідком сексуальних зносин між ангелами та людьми71. Рабиністичні тексти пояснюють Потоп як результат більш загального блуду72. Так, католики-янсеністи наприкінці XVII століття категорично заявили, що це було спричинене пристрастю в подружньому ліжку, адже справжні християни не повинні дозволяти бажанню управляти навіть їхнім сімейним сексуальним життям і вони мусять робити тільки те, що абсолютно необхідне для продовження роду73.
Спершу здавалося, що Бог послав «дощ із сірки й вогню на Содом і Гоморру», який убив «усіх жителів міст», через порушення ними законів гостинності74. Утім, поступово з’явилось інше уявлення, нібито Бог карав мешканців за їхні сексуальні уподобання. Сексуальний злочин спочатку було ідентифіковано як бажання содомітів зайнятися сексом з ангелами, проте пізніше дійшли висновку, що це було бажання громадян-чоловіків зайнятися сексом із гостями-чоловіками.
Біблія говорить, що правильна сексуальність була неодмінною вимогою, яку Бог висунув ізраїльтянам в обмін на його постійний захист. У цей період Бог був особливо зацікавлений у запобіганні сексові через етнічні кордони. Коли Мойсей вів народ пустелею, Бог убив 24 тисячі за допомогою чуми, бо ізраїльтяни мали статеві контакти з моавітянками. І лише коли син священика вбив ізраїльтянина, який привіз із собою мідіянітянку, це нарешті приборкало Божий гнів. Син священика «взяв списа в свою руку. І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання та й пробив їх обох, ізраїльтянина та ту жінку». Як Бог пояснив тоді Мойсею: «Пінхас, син Елеазара, син священика Аарона, відвернув мою лють від ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю моєю серед них»75. Отже, недостатньо того, що ви самі утримуєтеся від забороненого сексу. Якщо ви мовчки приймаєте, що інші роблять це, то Божа кара буде направлена й на вас теж. Як показує подвійне вбивство, скоєне сином священика, щоб умилостивити Бога, іноді необхідно здійснити конкретну дію щодо тих, хто порушує сексуальні правила.
Пророк Ездра стверджує, що етнічно змішані шлюби настільки обурюють Бога, що не буде кінця гнівові його, поки не «випалить нас, так що нікого не зостанеться й ніхто не врятується»76. Тільки миттєве розлучення може відвернути Божий гнів77.
Не лише відмова від сексуального расизму може мати серйозні наслідки. Із П’ятикнижжя ми дізнаємося, що скотолозтво й інцест, а також статеві контакти з жінками під час менструацій і невісткою, усе це робить Святу Землю нечистою. Саме тому «всі, хто здійснює такі жахливі акти… повинні бути відрізані від свого народу». І якщо ізраїльтяни самі не карають смертю будь-кого, хто здійснює «одну з цих огидних дій», тоді «земля» так чи так «виригне вас через ваше занечищення її, як вона виригнула народ, який перед вами»78. Свята Земля здійснює свою кару так: люди, які мали неправильний секс, або ті, хто не потурбувався вбити таких людей, будуть автоматично вигнані зі Святої Землі.
Переконання, буцімто неправильний секс може легко призвести до жахливих наслідків, є головною причиною, чому віряни доклали стільки зусиль для регулювання сексуального життя інших людей. Якщо суспільство не гарантує, що сексуальна поведінка його членів не така, як повинна бути, усе суспільство буде покаране. Уся соціальна структура може бути зруйнована божественним гнівом.
Християнство взяло за основу біблійне вірування, за яким Бог може покарати ціле суспільство, яке потурає неправильному сексові. У 538 році імператор Юстиніан пов’язав долю Содома й Гоморри з «голодом, землетрусами та чумою», що сталися за його часів. Саме безбожна та негідна сексуальна поведінка римлян-християн, «що суперечить природі», була основною причиною всіх лих, які обрушилися на імперію Юстиніана79. Альфонсо Мудрий із Кастилії наказав провести публічну кастрацію та страту чоловіків, які мали секс з іншими чоловіками, тому що «Наш Господь Бог посилає на землю, на якій вони роблять такі речі, голод, мор, шторм та різні недуги, які неможливо підрахувати»80. Бенедикт Левіта у ІХ столітті підробив закон Карла Великого, додавши до нього положення, згідно з яким гомосексуальність каралася смертю. Звичайно, у нього були вагомі причини для цього: «Нам краще цуратися таких речей, адже в іншому разі наша нація буде завойована язичниками та знищена»81.
«Чорну смерть» — спалахи чуми — більшість людей сприймала як Божу кару за перелюб, мужолозтво, сексуально активних священиків та іншу сексуальну мерзенність82. Якщо вірити благочестивим прихильникам християнства цього періоду, непристойна мода: одяг, який облягає жіночу фігуру, жіночний одяг для чоловіків, одяг, який, на загальну думку, ледве прикривав статеві органи, не тільки призвела до спалаху чуми в Англії в XIV столітті, а й викликала потужні бурі та знищила посіви83. Багато де зробили висновки з цих катастроф. У XV столітті влада Флоренції встановила деякі нові правила, спрямовані на уникнення чуми. Серед них були різні заходи з боротьби із сексуальною аморальністю, такими як проституція й секс між чоловіками84.
Незважаючи на те що спалах чуми вщухнув, лиха різного роду продовжували стрясати християнський світ. У 1643 році в місті Плімуті, штат Массачусетс, такий собі Томас Грейнджер був засуджений на смерть за статеві контакти з «кобилою, коровою, двома козами, п’ятьма вівцями, двома телятами й індичкою». Було цілком зрозуміло, що це був злочин, який загрожує суспільству своєю нечистотою та бунтом проти законів Божих85. Грішник, звичайно, був приречений на смерть. Але якщо суспільство не було б свідком того, що він покараний належним чином у цьому світі, воно теж було б винним у терпимості до безбожних учинків, а отже, могло бути покаране Богом. Навіть сексуально зневажені тварини становлять загрозу і також повинні бути ліквідовані, щоб гарантовано уникнути гніву Божого. На жаль, місцева влада стикнулася з певними труднощами: годі було й намагатися розпізнати п’ять винних овець, отже, п’ять тварин були обрані зі стада у випадковому порядку. Томаса Грейнджера змусили бути свідком того, як усіх тварин, з якими він мав статеві контакти, у тому числі п’ять нещасних овець, спалили в ямі, після чого його повісили86.
Масове переслідування чоловіків, які мали статеві контакти з чоловіками, у Нідерландах у 1730-му та 1731 році також було виправдане небезпекою накликати на громаду гнів Божий. Судді в
