Мій бос. Лише тимчасово - Марі Керімей
Не перериваючи поцілунку Олексію увійшов. Увірвавшись у мене грубим поштовхом. Я крикнула прямо йому в рот від насолоди, яка заповнила мене всю. Він рухався швидко, грубо. Ні про яку ніжність і мови не йшов. Але мені й не потрібно. Я рухалась йому на зустріч. Мов божевільна царапала йому спину. Вигиналась.
Наші стогони та крики напевно чули навіть сусіди. Олексій кусав мої груди, шию. Цілував. Рухаючись в мені. Швидко. Не збавляючи ритм. Поштовх за поштовхом. Поки я не забилась в сильних конвульсіях і не обм'якла в його руках. Він скінчив одразу після мене. З гучним стогоном і перевернувшись на спину згрібаючи мене в обійми. Він тяжко дихав мені на вухо. Я ж затамувала подих. І пробувала згадати, що тільки, що було. І як я безсоромно робила Олексійові те, що навіть вимовити в думках соромно. Я почервоніла.
- І чому ти раніше не хотіла мене звабити - засміявся він.
- Якщо ти не припиниш, то це буде перший і останній раз - серйозно промовила я.
Він розвернув мене до себе обличчям і зазирнув в засоромлені очі. Я бачила радість в його очах. Ніжність в його доторках.
- І чому ж ти вирішила передумати? - запитав він примруживши очі. Йому не варто знати справжньої причини. Та і я сама так вирішила. Це ж на краще.
- Я ж просила дати мені час. От цей час уже пройшов і я готова, Олексію. - хоч я його й не кохала, але буду робити все, щоб кохати. Він мені подобався то, чому це не дійсний старт для наших стосунків?
Олексій лише поцілував мене. І взявши на руки поніс до ванної. Я зареготала. Зараз ми дійсно були схожі на щасливу закохану парочку. І я не знаю, що мене чекає далі, але зараз я хочу просто бути щаслива. Бути кохана. І Олексій той для кого я зроблю все, щоб наша сім'я. Яка ось буде, розквітала. Може ви мене будете засуджувати, але мені з цим жити, а не вам. І як би не склалось моє життя далі. Я зможу все подолати. Адже я тепер не сама.
Любі мої читачі. Що скажете про сьогоднішню главу?
