Українська література » » «І бачив я звірину...» - Віктор Васильович Савченко

«І бачив я звірину...» - Віктор Васильович Савченко

---
Читаємо онлайн «І бачив я звірину...» - Віктор Васильович Савченко
стадії: вавілонський — 194 м, фараонів — 209,4 м, птолемеївський і римський — 184 м, єгипетський — 174, 5 м. У «Словнику іншомовних слів наводиться ще один єгипетський стадій —230,4 м.

Отож, якщо Ів. Богослов мав на увазі стадій

вавілонський, то відстань становитиме: 12000 х 194 = 2328000 м;

єгипетський — 12000 х 174,5 = 2094000 м;

фараонів — 12000 х 209,4 = 2508000 м;

птолемеївський — 12000 х 184 = 2208000 м;

римський — 12000 х 184 = 2208000 м;

єгипетський за «Словником…» — 12000 х 230,4 = 2760000 м.

Середня величина від шести наведених відстаней складає 2349000 м або 2349 км. Якщо ж величину стадія за «Словником іншомовних слів» вважати сумнівною (надто вона відрізняється), то середня відстань становитиме 2269 км.

Взявши за початок цієї відстані Сіонський пагорб, де стояла Святиня — єрусалимський храм, з якого пішла віра Христова і де зараз знаходиться гроб господній, а за кінець п’ятдесятий градус Північної Широти (на Північ), а саме Київ, то матимемо схожу відстань. Від аеропорта «Бориспіль» до Тель-Авіва літаком — 2200 км., від Борисполя до Києва — 50 км., від Тель-Авіва до Єрусалима — 35 км.

Чому Київ?

«…А затим пустить паростки та, котра так довго була безплідною, починаючи з 50-го градуса, і яка поновить усю Христову Церкву.» Так сказав Нострадамус про те, що станеться після того, як «…злощасний нащадок розростеться після першої жертви покути (смерть Леніна), і це триватиме лише сімдесят три роки і сім місяців…» Справді, після цього терміну (73 роки і 7 місяців) православні люди колишнього «Нового Вавилону» повернулися обличчям до церкви, надто ті, що прийшли у світ в останні десятиліття двадцятого століття і свідомість яких не була вже так отруєна сатанинством.

Не виключено, що Нострадамус вирахував 50-й градус з тих самих дванадцяти тисяч стадій, що їх навів Ів. Богослов. А саме, узяв за відправну точку Сіонський пагорб і провів від нього на Північ лінію, яка, поминувши мусульманську Малу Азію, торкнулася своїм другим кінцем 50-го градуса Північної Широти.

Чому не на Південь, Схід чи Захід? Тому, що всюди там — народи мусульманського світу. Це по-перше, а по-друге Ів. Богослов в «Об’явленні…» писав про наш край, принаймні починаючи з 13-ї глави. І Нострадамус також писав про наш край: «А затим в Атилі…»

Нострадамус міг би провести лінію й на Північний Захід і вона, перетнувши Італію, закінчилася б на півночі цієї країни. Але ж апокаліптичні пророцтва, як було показано в попередніх розділах, стосуються у переважній більшості православного слов’янського світу. До того ж православ’я — віра, яка безпосередньо витікає з джерел християнства; через православну Візантію, де вона була державною, потрапила в Київську Русь.

І нарешті апокаліптичні жахіття це — сплата кармічних боргів (очищення). Українці сплатили їх повною мірою. З усіх регіонів колишнього Союзу найбільших втрат зазнали саме українці. Це і мільйони, що загинули під час громадянської війни, і сім мільйонів виморених голодом, і сім мільйонів тих, хто не повернувся з другої світової, і мільйони тих, кого забирали за рознарядкою і більшість із яких знайшла собі могилу в концтаборі.

У людини є два шляхи щоб сягнути досконалості: шлях пізнання таємниць Біблії і шлях страждань. У народу — так само. Українці йдуть цим — другим шляхом уже сімсот років. Випробування наростали від століття до століття і зрештою вилилися в апокаліпсис, за яким починається новий світ. Отож 50-й градус, звідки почнеться оновлення всієї Христової віри (за Нострадамусом), це місце на землі, де було чи не найбільше пролито крові і куди спуститься з неба «місто» Новий Єрусалим.

Знову ж таки і Нострадамус, і Ів. Богослов пишуть про те ж саме; один називає градус на мапі, другий наводить відстань до нього, точніше зв’язує майбутній Новий Єрусалим зі Старим Єрусалимом відрізком відстані. По суті це — вісь, що поєднує сіонський пагорб початку першого тисячоліття, де стояла Святиня, з київським пагорбом, мабуть, початку третього тисячоліття. Тобто в духовному житті людства виникне ще один цент віри — Новий Єрусалим.


6. У 16-му стиху мова йде про площу й куб: «довжина і широта, і висота його рівні…» Якби йшлося тільки про площу «міста» (регіон поширення Нового Єрусалима), то вона являлася б квадратом зі сторонами 2269 км (або близько до цієї величини, в залежності від того, яким стадієм користувався Ів. Богослов). А оскільки є ще й висота, то йдеться про куб. Який потаємний смисл ховається за цим символом? Не виключено, що мається на увазі хрест. Адже куб, будучи розкладеним, утворить фігуру хреста. Ясно тільки одне: наводиться цілком реальна величина відстані, яка може бути використана для обчислення площі й об’єму.

Якщо п’ятдесятий градус Північної Широти у місці, де знаходиться Київ, узяти за середину квадрата, то квадрат цей накриє всю Україну, Молдову, Білорусію, майже всю європейську Росію. Але він накриє також такі католицькі країни, як Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, що навряд чи можливе.

Якщо Нострадамус писав свої пророцтва в завуальованій формі, то Ів. Богослов користувався «мовою гілок». Два світи — наш — матеріальний і той, з якого надходять сутності для втілення, наділені тими ж самими відчуттями; відчуття ж дані для сприйняття предметів і дій. Щоб повідомити про предмети, використовують ту саму мову, але мають на увазі, що йдеться про предмети іншого виміру. Мову цю розробили люди, котрі досягли духовного світу (навіть світів), живучи в матеріальному — нашому світі, і тому вони точно знали всі відповідності слів. Мова ця точна, оскільки існує точна і однозначна відповідність між «коренем» і його «гілкою», адже творці мови перебували одночасно у двох світах. Цією мовою й написаний Старий Заповіт.

Отож св. Іван узяв за основу назву предметів і дій («гілок») нашого світу для описання відповідних предметів і дій («коренів») духовного світу. Новий Єрусалим він побачив саме там. Тому й здаються нам деякі тексти «Об’явлення…» та й інших священних книг схожими на казки, а іноді й нісенітницями. Але замінити одне слово на інше не можна, яким би дивним воно не здавалося; «гілка» мусить точно відповідати «кореню».

Відгуки про книгу «І бачив я звірину...» - Віктор Васильович Савченко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: