Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні - Олексій Анатолійович Кононенко
– Куме, щось у вас руки тремтять… Ви останнім часом не переживали нервового потрясіння?
– Ага! Коли мій Микола на моїх очах комп’ютер спиртом промивав!
– Кумо, як видавати доньку заміж за військового, на яке звання орієнтуватися?
– Дивлячись чого ви хочете. Можна брати лейтенанта або полковника.
– А чому?
– У лейтенанта грошей, звичайно, немає, але він завжди готовий. А полковник, звичайно, вже не готовий, зате у нього є гроші.
– А інші звання?
– Інші звання не обговорюються.
– А майор?
– Ну, це найгірше. Проміжний етап – грошей ще немає, і вже не готовий.
– Куме, коли я служив у армії, то командував танком, який міг рухатися при температурі мінус 150 градусів!
– Але сучасна фізика не знає таких температур!
– Звідки ж їй, куме, то знати – танк у нас був секретний…
– Бачиш, – каже кум Петро малому, – ми без мами обійшлися, тато теж тебе гарно викупав.
– Але мама перед тим, як мене купати, завжди знімає з мене ботики…
Куми зайшли випити пива. Кум Петро підказує:
– Будь ласка, тільки в чистому бокалі…
Через хвилину офіціант приносить пиво.
– Хто з вас замовляв у чистому бокалі?
Кум Петро прийшов додому о п’ятій ранку.
– З’явився! – зустрічає його жінка. – Що, де б не був, а вдома краще?!
– Та… просто це єдине місце, де ще відкрито…
– Куме, ходімо в корчму!
– Ідіть, куме, я пізніше підійду.
– Та я без вас, куме, не можу!
– Чому?
– У мене грошей немає…
Кум Іван дивиться у вікно і каже жінці:
– Сьогодні прекрасний день!
– І що з того?
– Ти казала, що в один прекрасний день підеш від мене…
Жінка лає кума Петра:
– Приходиш додому – витирай ноги!
– Можу й не приходити!
– Куме, хто розумніший, жінки чи чоловіки?
– Мабуть, жінки…
– Чому?
– А ти знаєш хоч одну, яка вийшла заміж тільки тому, що у чоловіка гарні ноги?…
– Кумо, твій чоловік жалівся мені, що живе, як собака…
– Істинна правда! Він заходить у дім з брудними ногами, сідає біля столу і чекає, поки я його погодую…
В п’ятницю жінка дзвонить чоловіку на роботу:
– Сьогодні, любий, 10 років як ми одружилися. Давай влаштуємо святкову вечерю! Принеси із «Фуршету» креветок або мідій… Гарного вина… Ну, придумай що-небудь смачненьке!
– Добре! Чекай мене, дорогенька, десь після 18-ї години. Я постараюсь тебе порадувати!
Жде жінка, а його нема і нема. А чоловік по дорозі у парку зустрів кума, та й відзначають несподівану зустріч другою пляшкою…
Спохопилися куми десь опівночі.
– Ой, жінка чекає з тими, як його…, молюсками. А всі магазини вже закриті! Ох і влетить!!!
А винахідливий кум радить:
– Та ось тут, під кущами, давай назбираємо звичайних равликів. Чим тобі не молюски?!
…Вже вдосвіта чує жінка дзвінок у двері. Роззлючена і ображена, вискакує на поріг. На сходовій площадці – веселий чоловік. А перед ним у кілька рядів шикуються равлики. Він до них:
– Ось бачите, як нас чекають?! А ви так довго повлзли!.. Ану ломанулися вперед!!!
– Кумо, у ваших устах фраза «Я тебе ніколи не забуду» звучить ніжно й лагідно. А от «Я тебе запам’ятала» – вже якось загрозливо.
Куми випивають і бесідують: – Куме, ти якою твариною хотів би бути у наступному житті?
– Ну… Собакою.
– Тобто, ти нічого не хочеш міняти?
Здибалися два євреї і один каже до другого:
– Куме…
– Куме, у твоєї жінки головні болі бувають?
– Та бувають, куме.
– І які ліки вона приймає? Щось моя ніяк собі добрі не
